Адаптація до учнівського колективу

Адаптація до учнівського колективу

Якими б не були стосунки з педагогічним колективом, а головним «пробним каменем» професійного становлення вчителя є стосунки з учнями. Саме тут може реалізуватися те, заради чого він свого часу обрав професію вчителя, і саме тут можуть зазнати остаточного краху його ідеалізовані очікування, проявитись той факт, що професійний вибір зроблено неправильно. І якщо постійні, тривалі конфлікти з педагогічним колективом ще залишають надію, що на новому місці роботи все буде інакше, то стійкі негативні стосунки з учнями найчастіше спричинюють рішення залишити педагогічне середовище.

Кожен учитель надовго, якщо не назавжди, зберігає в пам'яті свій перший робочий день, перший прихід у клас. Одного зустріли відносно спокійні, доброзичливі учні, що з цікавістю дивилися на нового вчителя. Іншому не пощастило - йому влаштували «випробування на міцність«-. Фантазія дітей невичерпна, тому передбачити, що станеться, майже неможливо. Педагогічні мемуари, збірники педагогічних задач містять багато відповідних прикладів, а також взірців більш-менш вдалого розв'язання ситуації. Готових рецептів немає, кожен учитель шукає власний вихід.

Нову вчительку математики зустріло «зудіння». Учні спокійно сиділи за партами, зацікавлено розглядали її. . . і безперервно зуділи. Перша думка -бігти до директора, нехай допоможе встановити дисципліну. Але схаменулась: якщо одразу показати свою педагогічну неспроможність, то навряд чи потім учні забудуть це. Тому мовчки підійшла до дошки, не звертаючи уваги на клас, написала умову задачі й почала її розв'язувати. Через деякий час, переконавшись, що «математичка» не запанікувала, діти почали придивлятися до того, що вона робить. А коли вчителька навмисно зробила помилку, хтось голосно сказав: «А у вас тут неправильно, ви знак після дужки забули поміняти».

"Учителя хімії також зустріло «звукове» випробування. Точніше, спершу урок розпочався начебто спокійно, але наприкінці, коли він давав домашнє завдання, в класі пролунало дружне

. . нявчання. Зрозумівши, що відразу клас заспокоїти не вдасться, вчитель підійшов до столу, сперся обома руками, зробив стійку. . . , а потім кілька разів гавкнув. Діти здивовано замовкли. Тоді вчитель став на ноги і сказав: «Це я дав вам домашнє завдання. Хто потребує перекладача - подивіться на дошку, там усе записано».

Учителька літератури, ввійшовши до класу, жахнулася: перед нею сиділи якісь чудовиська. Потім зрозуміла, що всі учні були в протигазах: перед цим був урок військової справи. Рішуче підійшовши до столу, вчителька заявила: «Добре, якщо ви вважаєте, що вам так буде зручніше, можете сидіти в протигазах. Тільки умова - як ви почали урок, так маєте досидіти його до кінця. Заразом перевіримо вашу силу волі». Хвилин через десять учні засовались, почали тихенько знімати протигази. Вчителька вела урок далі, не звертаючи на це жодної уваги.

Інколи діти можуть бути дуже жорстокими. Бажання випробувати вчителя «на міцність» найчастіше зароджується в таких ситуаціях:

  • коли в дітей є досвід негативної взаємодії з учителями або з одним учителем і вони очікують, що новий педагог проводитиме таку саму лінію поведінки. Тоді вони приймають рішення - показати, що в разі потреби можуть постояти за себе;
  • коли з цього предмета вже змінилося кілька вчителів, і діти впевнені, що і цей надовго не затримається.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні