Адміністративна відповідальність

Зміст

1. Завдання провадження та його принципи.

2. Органи уповноважені розглядати адміністративні справи про проступки що посягають на охорону природи.

3. Строки накладення адміністративно стягнення.

Список використаних джерел.

 

1. Завдання провадження та його принципи

Можна виділити ряд особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення. Насамперед, воно виникає тільки у зв’язку із здійсненням або з передбачуваним здійсненням адміністративного проступку. Далі, дане провадження реалізується тільки визначеним, установленим законодавством колом суб’єктів: певна специфіка притаманна процесуальним актам, які прийняті в ході провадження, що розглядається. Крім того, тільки за допомогою даного провадження реалізуються міри адміністративної відповідальності.

Провадження у справах про адміністративні проступки з усіх інших проваджень адміністративного процесу найбільш подібне до юрисдикційних проваджень в інших галузях, зокрема, до карно-процесуальних.

Провадження у справах про адміністративні проступки являє собою нормативно врегульований комплекс взаємозалежних і взаємообумовлених процесуальних дій повноважних суб’єктів по застосуванню адміністративної відповідальності за допущений чи передбачуваний адміністративний проступок.

Виділяють два основних види проваджень у справах про адміністративні правопорушення: звичайне і прискорене (спрощене). Звичайне провадження здійснюється у більшості випадків, що ж стосується прискореного (спрощеного) провадження, то воно має місце у випадках, установлених ст. 258 КпАП України (наприклад, у справах про викидання сміття й інших предметів із вікон і дверей вагонів, перехід залізничних рейок у невстановлених для цього місцях, паління в невстановлених місцях у потягах місцевого і далекого прямування тощо)

У цих випадках, якщо особа не заперечує допущене правопорушення, то протокол про адміністративне правопорушення не складається і здійснюється прискорене провадження у справах про адміністративні правопорушення. Якщо ж особа заперечує накладення стягнення, складається протокол про адміністративне правопорушення і має місце звичайне провадження у справах про адміністративні правопорушення.

В літературі пропонується виділяти також особливе (ускладнене) провадження у справах про адміністративні проступки (процедура розгляду суддями справ про дрібне розкрадання, дрібне хуліганство та ін. ) [1, ст. 307].

КпАП України містить перелік завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення (ст. 245). Взагалі, як правило у провадженні можна виділити дві групи цілей чи завдань: найближчі – ті, які переслідуються розглядом конкретного адміністративного проступку (досягнення об’єктивної істини у даній справі, з’ясування всіх обставин справи, покарання винного) і перспективні завдання, що полягають у загальній превенції, забезпеченні правопорядку у сфері державного управління.

Ст. 247 Кодексу передбачає обставини, наявність яких виключає провадження у справах про адміністративні правопорушення (відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою до моменту здійснення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, що скоїла проступок; крайня необхідність чи необхідна оборона; закінчення термінів накладення адміністративної відповідальності та ін. ).

Крім того, передбачене положення, у відповідності до якого у випадку виявлення в правопорушенні ознак злочину, орган, що розглядає справу, передає матеріали прокуророві, органу попереднього слідства чи дізнання.

Для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи, а також виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, застосовуються міри забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення (міри процесуального забезпечення). Це: адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей, вилучення речей і документів.

Найважливішим завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування всіх обставин кожної справи. У статтях 251 і 280 КпАП України визначене приблизне коло обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи. Це – наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність

1 2 3 4 5 6