Адміністративно-процесуальне провадження у справах про антимонопольні правопорушення 1
Зміст
Вступ
1. Адміністративно-процесуальне провадження у справах про антимонопольні правопорушення.
1. 1. Антимонопольні правопорушення;
1. 2. Процесуальний розгляд справ про антимонопольні правопорушення.
Висновок
Вступ
Пріоритетним напрямом українського державотворення є проведення адміністративної реформи, спрямованої на поетапне створення такої системи державного управління, яка б відповідала стандартам правової, демократичної держави із соціально орієнтованою ринковою економікою. Сфера реформування державного управління охоплює багато питань, але на особливу увагу заслуговує процесуальна регламентація діяльності суб’єктів управлінських відносин. У першу чергу це стосується органів, які мають спеціальний правовий статус, наділені значними повноваженнями у здійсненні контрольних функцій та в застосуванні визначених законом заходів державного примусу. Саме до таких органів належить Антимонопольний комітет України, до компетенції якого можна віднести, по-перше, здійснення контрольно-регулюючого впливу на діяльність монопольних утворень, і, по-друге, захист конкурентів, споживачів від будь-яких дій у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності
Процесуальний же порядок розгляду всіх справ є однаковим і регламентується в основному нормами Закону «Про захист економічної конкуренції», але специфіка складу проступків у сфері недобросовісної конкуренції породжує певні відмінні ознаки провадження під час порушення справ, розслідування, збору доказів. Існують розбіжності і в процесуальних строках, видах рішень тощо. Усе це свідчить про необхідність детального вивчення проваджень у справах про антимонопольні правопорушення.
1. 1. Антимонопольні правопорушення
Антиконкурентно чи монополістичні зловживання - це поведінки (зазвичай дії) учасників економічної конкуренції, спрямована на недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, що в кінцевому підсумку призводить (може призвести) до монополізації товарних ринків [9; ст. 312]. На підставі аналізу Закону "Про захист економічної конкуренції" ці зловживання можна поділити на такі основні групи:
- антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання (групові монополістичні зловживання);
- зловживання монопольним становищем на ринку (індивідуальні монополістичні зловживання);
- антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
- обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання, об'єднань
- економічна концентрація без отримання відповідного дозволу Антимонопольного комітету у разі обов'язковості такої згоди[14; ст. 114].
Одними з основних функцій антимонопольних органів є контрольна та розслідувально - юрисдикційна, які полягають у здійсненні контролю за станом товарних ринків, виявленні монополістів, а також порушень антимонопольно-конкурентного законодавства з метою відновлення стану ринків, майнового становища потерпілих від цього осіб та застосування господарських санкцій до правопорушників.
Антиконкурентними діями органів влади, органів, місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються:
- заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійсненню підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів;
- пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні чи інші форми об'єднань або