Адресні соціальні допомоги 1

План

1. Взаємовз’язок стану охорони здоров’я і стану бідності в Україні

2. Розробка та реалізація політики адресності соціального захисту

3. Порядок виплати державної соціальної допомоги

1. Взаємовз’язок стану охорони здоров’я і стану бідності в Україні

Інтегральним показником суспільного розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та морального стану, могутнім фактором формування демографічного, економічного, трудового та культурного потенціалу суспільства є здоров'я населення, яке за останні роки погіршилося.

Однією з найбільш гострих соціальних проблем в Україні є стан здоров'я дітей. Незадовільний стан здоров'я у дитячому віці призводить до порушень здоров'я впродовж усього життя людини, що створює соціальні та фінансові проблеми, негативно впливає на рівень соціально-економічного розвитку країни.

Стан здоров'я дітей в Україні є незадовільним з тенденцією до зростання захворюваності, поширеності хвороб та інвалідності. Процес депопуляції, який спостерігається в Україні, починаючи з 1990 року, набув характеру демографічної кризи, в умовах якої збереження життя і здоров'я кожної дитини набуває надзвичайно важливого загальнодержавного значення. Україна, підписавши у складі 189 країн світу у 1989 році Декларацію тисячоліття Організації Об'єднаних Націй, якою задекларовано боротьбу з бідністю і розвиток людини, як основу для досягнення стійкого соціального та економічного розвитку зобов'язалась досягти до 2015 року зниження смертності дітей віком до п'яти років на дві третини порівняно з 1990 роком. Програмним для країн світу став також підсумковий документ спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у 2002 році "Світ, сприятливий для дітей", яким прийнято план дій щодо створення світу, сприятливого для дітей, де чільне місце займають завдання стосовно забезпечення права кожної дитини на життя та охорону здоров'я.

Основними проблемами стосовно охорони здоров'я дітей є: 

-       стан здоров'я дітей віком до 1 року та малюкова смертність; 

-       раціональне харчування; 

-       захворюваність на інфекційні хвороби; 

-       поширеність травм та насилля; 

-       здоров'я підлітків; 

-       діти-інваліди; 

-       доступність до спеціалізованої медичної допомоги.

Загальні проблеми в галузі охорони здоров'я в сучасних умовах, зумовлені погіршенням демографічної ситуації, негативною динамікою показників стану здоров'я населення на тлі обмеженого бюджетного фінансування галузі, недосконалістю законодавчої бази яка на сьогодні не забезпечує ефективну діяльність системи охорони здоров'я і потребує кардинальних змін, є актуальними і для охорони здоров'я дітей.

Гострота вказаних проблем саме для системи охорони здоров'я дітей пояснюється: 

- відсутністю пріоритетного фінансування заходів щодо охорони здоров'я дітей; 

- недостатньою взаємодією усіх органів влади та відомств щодо реалізації державної політики стосовно охорони здоров'я; 

- ослабленням в останні роки уваги до реалізації профілактичного напрямку, який в охороні здоров'я дітей повинен бути пріоритетним; 

- незадовільною динамікою щодо забезпеченості кадрами насамперед первинної ланки та лікарями саме тих спеціальностей (педіатрами, неонатологами, анестезіологами дитячими), діяльність яких напряму впливає на рівень смертності та інвалідності дітей; 

- недостатньою спрямованістю науково-дослідних робіт щодо основних напрямків, які вирішують завдання стосовно виживання та розвитку дітей на основі науково-доказової медицини та медико-економічної доцільності; 

- не відповідністю сучасним потребам рівня оснащеності медичним обладнанням та санітарним транспортом закладів охорони здоров'я, де надається медична допомога дітям і матерям; 

- недостатнім рівнем доступності до спеціалізованої медичної допомоги, насамперед, дітей,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11