Аграрно договірні відносини

План

  1. Договір — основна форма регулювання товарно-грошових відносин в агропромисловому комплексі 2
  2. Договори у сфері матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. 3
  3. Договори у сфері технічного сервісу сільськогосподарських підприємств  5
  4. Договірні відносини щодо впровадження досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду в аграрне виробництво. 8
  5. Договірні відносини по реалізації сільськогосподарської продукції 10
  6. Договірні орендні правовідносини. 13
  7. Порядок розгляду спорів, що виникають з договірних відносин, однією із сторін у яких є суб'єкт аграрного господарювання. 17

Договір — основна форма регулювання товарно-грошових відносин в агропромисловому комплексі

У сучасних умовах розвитку ринкових відносин у сільському господарстві договірна форма економічних зв'язків між учасниками АПК набуває особливої актуальності. Договір в АПК — природний спосіб оформлення товарно-грошових відносин, притаманних ринковій економіці. Товарно-грошові відносини потребують узгодженого регулювання, яким і є договір, не обтяжений надмірно державним втручанням.

Договір виступає правовою формою регулювання економічних відносин усіх без винятку аграрних підприємців. Така правова форма застосовується при здійсненні господарської та іншої діяльності виробників аграрної продукції у відносинах з державними, кооперативними і приватними партнерами.

Договірну правосуб'єктність підприємств визначають як закони України, інші нормативно-правові акти, так і статути підприємств, у яких обов'язково передбачаються завдання, предмет і види господарської діяльності, а також правомочності щодо укладення договорів

Договірні зобов'язання, притаманні сільському господарству, можна підрозділити на такі види:

- по реалізації продукції, вирощеної аграрними товаровиробниками;

— по матеріально-технічному забезпеченню сільськогосподарських підприємств;

— по фінансово-кредитному забезпеченню господарської діяльності аграрних товаровиробників;

- по впровадженню наукових розробок у сільськогосподарське

виробництво;

- по енергетичному забезпеченню виробництва сільськогосподарської продукції;

— по проведенню зрошувальних робіт з метою підвищення родючості земельних угідь;

— по рекламуванню продукції аграрних товаровиробників;

— по підготовці і підвищенню кваліфікації фахівців сільськогосподарського виробництва та інші.

Сучасне аграрне виробництво потребує відповідного виробничо-технічного і технологічного обслуговування, що здійснюється як самими господарствами, так і з використанням послуг спеціалізованих підприємств (організацій). Господарські відносини, що виникають при цьому, юридичне оформляються шляхом укладення відповідних договорів. До них належать договори між виробниками сільськогосподарської продукції і підприємствами сільгоспхімії про забезпечення агрохімічного обслуговування, а також ремонтно-технічними підприємствами про ремонт сільськогосподарської техніки, технічне обслуговування тваринницьких ферм, птахофабрик (цехів), теплиць і т. ін. Сюди належать і договори щодо автотранспортного обслуговування виробників сільськогосподарської продукції, договори з будівельними підприємствами, зокрема концерну «Украгропромбуд» та ін.  

Договори у сфері матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників

Основною правовою формою, яка опосередковує відносини щодо матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, є договір на поставку продукції виробничо-технічного призначення. Зміст і порядок укладення цього договору мають відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема: Господарського процесуального кодексу України, Указів Президента України від 7 листопада 1994 року. «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні»; від 4 жовтня 1994 року «Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України»; а також Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 року, тощо. У договорі поставки повинно зазначатися:

— найменування, кількість, номенклатура продукції, якщо є необхідність, то і комплекти машин, устаткування, державний стандарт або технічні умови, які

1 2 3 4 5 6 7 8 9