Айвазовський Іван Костянтинович - один з найбільших російських живописців XIX століття

його роботах “Вид на узмор'я на околицях Петербурга” й “Великий рейд у Кронштадті” вражало майстерність, з якою написана вода, морська піна на гребенях хвиль, північне небо з пливучими білими хмарами. Хоча в картинах є ще оглядка на старих голландських мариністів, але в них же виражена тонка спостережливість, допитливість молодого художника, що уважно осягає особливості північної природи.

Про картини Айвазовського, що були представлені на академічній виставці 1836 року, жваво й доброзичливо відгукнулася художня критика. Нестір Кукольник, що випускав “Художню газету”, писав: «Две картины Айвазовского, изображающие пароход, идущий в Кронштадт, и голландский корабль в открытом море, говорят без околичности, что талант художника поведет его далеко. Изучение натуры откроет ему другие сокровища, о которых теперь талант только догадывается. Произведения Айвазовского теперь поражают, кидаются в глаза. Признаемся, мы ожидаем, что они вскоре не будут так эффективны, но глубоко западут в душу зрителя и надолго заведут хозяйство на дне ее». Ці слова були добрим напуттям починаючому художникові.

Як кращий випускник 1837 року Айвазовський одержав за свої успіхи велику золоту медаль, що давала право на шість років виїхати за кордон як академічний пенсіонер й удосконалювати там мальовничу майстерність. Перш ніж відправитися в Італію, куди звичайно їхали художники, Айвазовський на два роки виїхав у Феодосію, де не був цілих п'ять років.

 Повернувшись у рідне місто, він із захватом почав працювати над пейзажами, головною темою яких залишалося море. Він умів нескінченно урізноманітнити сюжети своїх марин: то це ніч на південному березі, то буря біля генуезських руїн, то вид Севастополя з військовими кораблями, і, нарешті, вид Феодосії, любовно зображеної художником майже з топографічною точністю. У картині добре відображені характерні обриси гір, вежа Костянтина біля самого берегу й будинок губернатора.

 Серйозною школою для нього стала участь під керівництвом генерала Миколи Раєвського, сина героя 1812 року, що командував Кавказькою береговою лінією, у бойових операціях у берегів Мінгрелії

Айвазовський взяв участь у десанті, висадженому в районі Субаши (Лазаревська). Картину “Десант у Субаши” він написав відразу, повернувшись у Феодосію. Вона стала першим у його творчості зображенням морської батальної сцени. Повертаючись навесні 1840 року в Петербург і прощаючись із рідними місцями, Айвазовський написав одну із самих проникливих своїх картин – “Морський берег”.

Улітку 1840 року разом зі своїм академічним другом Василем Штернбергом, чудовим художником, веселою людиною, Айвазовський рушив у дорогу. Дорога лежала в Італію, столицю художнього миру. Класичне мистецтво Древнього Рима, великі майстри італійського Відродження, прекрасна природа притягували туди художників з усією Європи. Через Берлін, Дрезден, Відень, Трієст Айвазовский і Штернберг приїхали в Італію.

Художник відтворив на своїх полотнах недвижні, немов заснулі, води лагуни, у яких відображаються, подвоюючись, зроблені у своїй архітектурній красі венеціанські палаци, кампаніли й самі звичайні будови. Нечутно сковзають по тихій воді гондоли, неодмінна прикмета венеціанського життя. Від прозорого неба, тихої води, повільного руху гондол віє спокоєм, гармонією, ідилією природи й життя.

 За перші місяці життя в Італії Айвазовський побував, крім Венеції, у Флоренції, що зустріла його величними соборами, прекрасними колекціями картин великих майстрів Відродження в галереях Уффіци й Пітті. Художник об'їхав все Неаполітанське узбережжя, працював у Сорренто, Амальфи, Вико; у самому Ніаполі йому не терпілося відчути особливість ландшафту, побачити узбережні пейзажі.

 Рухаючись по дорогах Італії, він вдивлявся у

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні