Актуальні питання вивчення всесвітньої історії
Актуальні питання вивчення всесвітньої історії
Історична наука переживає черговий період глибоких трансформацій та пошуку само ідентифікацій, викликаний серед інших причин глобальними змінами в світі. Не оминули ці процеси і всесвітню історію. За умов єдиного інформаційно-освітнього простору відкритих суспільств у викладанні всесвітньої історії виникають нові завдання з метою здолання світової локальності, зміцнення різноманітних зв’язків у сучасному світі.
В Україні звільнення від ідеологічного контролю, плюралізм думок, більш широкий доступ до інформації призвели до певної диверсифікації висвітлення подій та історичних епох. Проте поруч з позитивними тенденціями з появою нових сюжетів спостерігаються вади у вигляді сурогатів, а Інколи компілятивних навчальних матеріалів. Отже, проблема якісних підручників з всесвітньої історії, особливо періоду після Другої світової війни, їх відповідності новим освітнім стандартам все ще залишається актуальною.
У світовій та вітчизняній історичній науці нагромаджений чималий досвід вивчення трансформаційних процесів. У цьому зв’язку заслуговує на увагу навчальний посібник «Спадок світових цивілізацій», підготовлений професорами Гарвардського університету А. М. Грейном, У. А. Грехемом, С. Озментом та професорами Йельського університету Д. Кегеном, Ф. М
Чисельні характерні особливості тексту сприяють його розумінню учнями та акцентують увагу на ключових поняттях. Серед цих особливостей наступне:
1) вступ (Рart essays) до кожної із сьомох частин книги, у якому попередньо оглядається зміст та висуваються на першій план провідні тенденції;
2) лінія часу (Part timelines), де зафіксовані головні події, що відбулися в Європі, на Близькому Сході, Східній Азії, Африці, Північній та Південній Америці;
3) окремі фрагменти (Соmpаrative Perspectives), присвячені крос- культурному порівнянню цивілізацій;
4) попередній огляд (Chapter outlines) кожного розділу, де міститься його основний зміст;
5) фрагменти письмових історичних джерел (Primary source documents) – священних релігійних книг, листів, художніх творів, філософських та політичних трактатів, нотаток мандрівників;
6) спеціальні підрозділи (World Perspective), в яких визначається місце цивілізацій у контексті розвитку решти світу;
7) ілюстровані фрагменти тексту, присвячені світовим та основним сучасним релігіям. (До світових релігій автори відносять крім християнства, буддизму, ісламу, ще індуїзм та іудаїзм).
Навчальний матеріал систематизований за тематично-хронологічним принципом. Відповідно до класифікації, яка широко застосовується у світовій історичній науці, автори розглядають імперії та культури стародавнього світу, середньовічну Європу, світ нового часу і новітньої доби. При цьому їм вдалося уникнути штучної уніфікації світового історичного процесу: окремо розглядається досвід розвитку цивілізацій Східної Азії, Індії, Африки, доколумбової та Латинської Америки, ісламської цивілізації. Можливості цивілізаційного підходу активно використовуються для компаративного аналізу та узагальнень таких явищ, як рабство у стародавньому світі [1, p. 274-282], життя родини на Сході та Заході за добу пізнього середньовіччя [1, p. 508-511], політичної демократизації у сучасному світі [1, p. 1236-1239]. Досвід вивчення історичного процесу у «Спадку світових цивілізацій» свідчить, що цивілізаційний аналіз минулого може здолати розрив між академічною наукою і викладанням.
Зазначений досвід є особливо актуальним для вивчення та викладання всесвітньої історії на усіх рівнях освіти у зв’язку з пошуком нових, не заангажованих ідеологічно підходів до висвітлення минулого. Автори