Актуальні питання вивчення всесвітньої історії

Актуальні питання вивчення всесвітньої історії

Історична наука переживає черговий період глибоких трансформацій та пошуку само ідентифікацій, викликаний серед інших причин глобальними змінами в світі. Не оминули ці процеси і всесвітню історію. За умов єдиного інформаційно-освітнього простору відкритих суспільств у викладанні всесвітньої історії виникають нові завдання з метою здолання світової локальності, зміцнення різноманітних зв’язків у сучасному світі.

В Україні звільнення від ідеологічного контролю, плюралізм думок, більш широкий доступ до інформації призвели до певної диверсифікації висвітлення подій та історичних епох. Проте поруч з позитивними тенденціями з появою нових сюжетів спостерігаються вади у вигляді сурогатів, а Інколи компілятивних навчальних матеріалів. Отже, проблема якісних підручників з всесвітньої історії, особливо періоду після Другої світової війни, їх відповідності новим освітнім стандартам все ще залишається актуальною.

У світовій та вітчизняній історичній науці нагромаджений чималий досвід вивчення трансформаційних процесів. У цьому зв’язку заслуговує на увагу навчальний посібник «Спадок світових цивілізацій», підготовлений професорами Гарвардського університету А. М. Грейном, У. А. Грехемом, С. Озментом та професорами Йельського університету Д. Кегеном, Ф. М

Тьорнером [1]. Посібник супроводжує окремий додаток – ціла низка дидактичних та методичних матеріалів на допомогу як викладачу, так і студенту (мапи, електронний та текстовий варіанти різноманітних вправ, тестів, огляд ключових понять та положень, список фільмів та відеофільмів відповідно до тематики окремих нарисів, тощо).      

Чисельні характерні особливості тексту сприяють його розумінню учнями та акцентують увагу на ключових поняттях. Серед цих особливостей наступне:

1)      вступ (Рart essays) до кожної із сьомох частин книги, у якому    попередньо оглядається зміст та висуваються на першій план провідні тенденції;

2)      лінія часу (Part timelines), де зафіксовані головні події, що відбулися в Європі, на Близькому Сході, Східній Азії, Африці, Північній та Південній Америці;

3)      окремі фрагменти (Соmpаrative Perspectives), присвячені крос- культурному порівнянню цивілізацій;

4)      попередній огляд  (Chapter outlines) кожного розділу,  де міститься його основний зміст;

5)      фрагменти письмових  історичних джерел (Primary source documents) –  священних  релігійних книг, листів, художніх творів, філософських та політичних трактатів, нотаток мандрівників;

6)      спеціальні підрозділи (World Perspective), в яких визначається місце цивілізацій  у контексті розвитку  решти світу;

7)      ілюстровані фрагменти тексту, присвячені світовим та основним сучасним релігіям. (До світових релігій автори відносять крім християнства, буддизму, ісламу, ще індуїзм  та іудаїзм).

Навчальний матеріал систематизований за тематично-хронологічним принципом. Відповідно до класифікації, яка широко застосовується у світовій історичній науці, автори розглядають імперії та культури стародавнього світу, середньовічну Європу, світ нового часу і новітньої доби. При цьому їм вдалося уникнути штучної уніфікації світового історичного процесу: окремо розглядається досвід розвитку цивілізацій Східної Азії, Індії, Африки, доколумбової та Латинської Америки, ісламської цивілізації. Можливості цивілізаційного підходу активно використовуються для компаративного аналізу та узагальнень таких явищ, як рабство у стародавньому світі [1, p. 274-282], життя родини на Сході та Заході за добу пізнього середньовіччя [1, p. 508-511], політичної демократизації у сучасному світі [1, p. 1236-1239]. Досвід вивчення історичного процесу у «Спадку світових цивілізацій» свідчить, що цивілізаційний аналіз минулого може здолати розрив між академічною наукою і викладанням.

Зазначений досвід є особливо актуальним для вивчення та викладання всесвітньої історії на усіх рівнях освіти у зв’язку з пошуком нових, не заангажованих ідеологічно підходів до висвітлення минулого. Автори