Альберт Швейцер. Етичні погляди

План

1. Культурно-історичні передумови формування етичних поглядів Альберта Швейцера

2. Етичні погляди А. Швейцера

3. Принцип благоговоріння перед життям


1. Культурно-історичні передумови формування етичних поглядів Альберта Швейцера

Формування гуманістичних поглядів Альберта Швейцера проходило в руслі критики європейської філософії другої половини XIX століття за втрату нею культурно - творчих цінностей і орієнтирів. Позитивізм, по думці Швейцера, брехливо орієнтував культуру на пріоритетний розвиток матеріально - технологічної її боку на шкоду духовно -моральної. І серед причин занепаду європейської культури початку XX століття Альберт Швейцер вказував на втрату людиною творчої сутності праці в процесі конвейєризації та механізації промислового виробництва. Так, на думку Швейцера, ремісник, цілком створивши виріб, перетворився на промислового робітника, монотонно повторючи одну й ту ж операцію. У той же самий час стала втрачатися і змістовність дозвілля, оскільки вона стала замінюватися або абсолютним неробством в поведінці людини, або бажанням забутися або просто розважитися. Істотною причиною кризи культури виступає роз'єднання суспільства. Коли зникає свідомість того, що кожна людина суспільству не байдужа саме як людина, тоді, по думці Швейцера, починають розхитуватися підвалини моральності і культури. Серед причин розкладання культури Швейцер вказував на зростання націоналізму в кінці XIX - початку XX століття. Роз'єднавши суспільство можновладці намагалися і намагаються компенсувати спекуляцією на так званій « національній ідеї ». Сам Швейцер визначав націоналізм як « нешляхетний, доведений до абсурду патріотизм»

Цілеспрямоване культивування націоналізму призводить до руйнівних наслідків, до протистояння і ворожнечі народів, оскільки « маси вимагають захистити національні погляди від впливу розуму і моральності.

Швейцер пов'язував виникнення і розвиток культури з творчою діяльністю людини, розширенням і зміцненням солідарності між людьми. Іншими словами, культура, по Швейцеру, явище соціальне, що має початок в часі і просторі, що змінюється і розвивається. « У найбільш загальних рисах культура, - пише Швейцер, - це прогрес, матеріальний і духовний прогрес як індивідів, так і всіляких спільнот ». І ще одне визначення Швейцера: «Культура - сукупність прогресу людини і людства в усіх галузях і напрямах за умови, що цей прогрес служить духовному вдосконаленню індивіда як прогресу прогресів ». Разом з тим Швейцер визнає, що розвиток культури - це розвиток складне, суперечливе, що породжує періоди застою та занепаду, регресу духовності та гуманності. Причини занепаду носять конкретно- історичний характер і неоднозначні для різних епох в історії людства. Серед загальних причин занепаду культури в різні періоди історії, найважливішою, Швейцер вважає втрату етичного змісту. Згідно Швейцеру, моральний зміст культури її стрижень, її несуча конструкція. Тому « етичний прогрес - це істотне і безсумнівне, а матеріальний - менш істотне і менш безсумнівне у розвитку культури». Розбіжність у темпах розвитку духовної і матеріальної сфер культури, на думку Швейцера, - реальне протиріччя, що виступає однією з рушійних сил її прогресу. Але на характер розвитку культури негативно впливає не тільки абсолютизація суспільством матеріальної її сторони. Превалювання духовної сфери в індійської та китайської культурах протягом тривалого часу гальмувало прогрес їх матеріальної складової.

Друга важлива причина кризи культури, спільна для різних епох - втрата світогляду. Під

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні