Альтернативна освіта за сучасних умов
На сьогодні можна виділити такі досягнення у розвитку вищої приватної освіти в Україні. Перш за все, це створення широкої мережі навчальних закладів, яка розширила доступ молоді до освіти, можливості її професійного вибору. Це, безперечно, напрацювання значного науково-методичного досвіду шляхом оновлення вітчизняних методик та програм, вивчення зарубіжного досвіду та адаптації його в Україні; створення нових навчальних посібників викладачами та науковцями приватних вузів.
До досягнень небюджетної вищої школи треба віднести й набуття досвіду у менеджменті освіти за ринкових соціально-економічних умов, й залучення значних коштів вітчизняних та іноземних громадян до розвитку освіти.
Розвиток приватної освіти, на нашу думку, сприяє мобілізації наявного інтелектуального потенціалу суспільства на вирішення проблеми його збереження та розвитку. Це можливо завдяки створенню широкого поля для реалізації творчого наукового та педагогічного потенціалу професорсько – викладацького складу.
І головне: утвердження навчальних закладів недержавної форми власності є виявом демократизації суспільного буття в Україні, подолання монополії держави у сфері освіти.
Офіційне визнання приватної освіти виявляється не тільки в законодавчих та нормативних документах, але і в тому, що до управління вітчизняною освітою все частіше залучаються досвідчені представники небюджетної форми освіти, що, безумовно, буде сприяти удосконаленню всієї системи національної освіти в Україні.
Приватні вузи часто називають альтернативними. Ми не згодні з таким визначенням, бо альтернативність вбачають в оплаті навчання. Але елементи оплати все більше впроваджуються в життя державних вузів. Йдеться не тільки про контрактні умови, коли абітурієнт, котрий не пройшов за конкурсом, зараховується за контрактом, що передбачає плату за навчання
Ми вважаємо, що альтернативність мусить полягати в іншому. По – перше, приватні вузи пропонують такий вибір навчальних дисциплін, які не читаються в інших закладах. По-друге, альтернативність полягає у залученні до приватної вищої школи найбільш кваліфікованих викладачів. По-третє, приватні вузи неможливі без орієнтації на індивідуальні форми навчання. Тут непридатні групи по 30 осіб, лекційні потоки по 150 студентів. І, нарешті, останнє за рахунком, а не за важливістю: в приватних вузах більш ніж де потрібна висока вимогливість як під час набору, так, і ще більше, під час навчання. Треба врахувати досить поширену психологічну установку студентів приватного вузу: я ж заплатив, чого ще від мене вимагають? Тому, вважаємо, що прийом у ці вузи без іспитів, тільки за результатами співбесіди недоцільний. Сьогодні, як ми вже підкреслювали, багато приватних вузів перейшли до відбору абітурієнтів на конкурсних засадах.