Аналіз дитячих лікарських форм

лікарські форми повинні бути перевірені якісним аналізом, обов’язковий аналіз мають проходити лікарські форми, що застосовують в очній практиці, що мітить отруйні і сильнодіючі розчини для лікувальних клізм.

Удосконалення лікарських форм:

  1. Необхідно розробляти спеціальні види упаковок для дитячих лікарських форм, що покращують якість лікарські форми.
  2. Створення ліків зручних у використовуванні, які мінімально травмують психіку дитини та забезпечують максимальний терапевтичний ефект.
  3. Розчини для ін’єкцій в ампулах і флаконах повинні мати к-ка дозувань для того, щоб забезпечити зручність в користуванні і зменшити втрату при використанні.
  4. Для таблетованості лікарські форми створюють граничні риски поділу при використанні дітьми різних вікових груп.
  5. Дитячі лікарські форми обов’язково повинні супроводжуватися анотацією де написано спосіб дози і методи застосуванням даної лікарської форми.  

Принципи коригування дитячих лікарських форм

Специфічність смакових відчуттів дитини, негативні емоції на будь-яке втручання медичного працівника, потреба запобігання стресовим реакціям на препарати при застосування їх у педіатрії, вимагають розробки щадної лікарської форми для всіх способів введення субстанцій, тобто завдання коригування негативного впливу постає при створенні будь-яких лікарських форм у педіатрії. Необхідність виправлення смаку, кольору, запаху існує не лише для оральних препаратів. Вона актуальна для очних крапель і крапель для носа, полоскань та змазувань для горла, стоматологічних препаратів

Але значний обсяг рідких форм серед оральних дитячих ліків найчастіше потребує розв’язання комплексу проблем коригування смаку, запаху, кольору й стерилізації дуже складних за вмістом препаратів. Окрім того, оральні форми потрібно зберігати від впливу середовища травного каналу дитини. У малят слизова оболонка травної системи така ніжна, що рефлекси з неї після прийому оральних препаратів нерідко викликають відригування, блювання, пронос.

Негативна емоційна реакція дитини на ліки часто обумовлюється неприйняттям кольору та її відчуттям смаку й аромату, викликаних у певному відділку головного мозку за рахунок імпульсу від подразнення хроморецепторів слизової носа, сосочків язика та ротової порожнини. Вважають, що механізм смаку і запаху базується на інтерференції між ферментами організму та інгредієнтами лікарського засобу. Окрім головних: гіркого, солодкого, солоного ти кислого смаків для ліків, нерідко спостерігаються відчуття свіжого, металічного, лужного та олійного присмаків.

Усунути небажаний вплив на хворого дозволяє добір коригентів, який проводиться з урахуванням таких вимог до них:

- природність походження;

- відсутність мутагенності, токсичності, канцерогенності;

- стійкість в певних межах рН, під впливом світла, температури, окислювачів або відновлювачів, хімічна сумісність, легкість стандартизації в комплексних препаратах, забезпечення ефекту в незначних концентраціях, добрі технологічні властивості (змішування з будь-якими інгредієнтами лікарської форми), багатофункціональність дії;

- запобігання зміні терапевтичної дефективності (відсутність впливу на всмоктування та інші параметри фармакокінетики) лікарського засобу;

- забезпечення стабільності готового препарату.

Для одержання оптимального сприйняття лікарського препарату пацієнтом, широко використовуються коригенти смаку (сахарозу, лактозу, фруктозу, глюкозу, сорбіт, гліцерин), хоча ступінь підсолоджування у синтетичних речовин значно вища, за одиницю тестування прийнята сахароза.

Речовина

Ступінь солодкості

Лактоза (молочний цукор)

0,27

Гліцерин

0,50

Сахароза

1,00

Фруктоза

1,00

Сорбітол

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні