Аналіз експериментального навчання української орфографії

width="28" valign="top">

7

-

-

-

55,6 %

44,4 %

 

Як бачимо, в середньому 59 % учнів контрольних класів виконали менше половини запланованої роботи, решта (41 %) не справилась із завданням, оскільки не виявила умінь зв’язно міркувати у процесі роботи над вибором правильних написань. Замість “розкладки” виконуваних операцій окремі школярі згадували, за яких обставин фіксували в своїй пам’яті графічний образ аналізованого слова:”Шестидесятої. Я згадав, як мама писала мені записку про те, що ключ у шестидесятій квартирі” (Тарас П. , учень 7-Д класу Рівненського ЗНЗ № 18); тлумачили лексичне значення слів:”Товаришом. Зберемося з Павлом у пудварку, наберемо бульби і гайда в ліс” (Ігор С. , учень 7-Б класу Селецького ЗНЗ); “Відсв’яткували. Мама насмажила каклет і бараболі” (Микола П. , учень 6-Б класу Білокриницького ЗНЗ).

В експериментальних класах словесники планомірно навчали дітей прийомів розумової праці, особливо на початку дослідної роботи: демонстрували зразки виконання орфографічних завдань, детально аналізували структуру теоретичних положень, розкладаючи їх на окремі компоненти послідовно виконуваних операцій, після чого узагальнювали і закріплювали аналізовані способи розумової діяльності під час виконання пробних і тренувальних вправ. З часом школярі навчилися відтворювати орфографічні операції скорочено, а згодом – автоматизовано.

Наведемо приклади учнівських міркувань, що передували записові контрольних слів у передбачуваному дослідною програмою обсязі:

“Базарь”. - Я порівняла дане для аналізу слово з тим, що вживається в літературній мові. Правильно вимовила його, повторила про себе, на слух виділила орфограму – “Вживання м’якого знака”. Пригадала правило: після р у кінці складу м’який знак не пишеться. Наприклад: двір, парта. Винятком є слово Горький

Зробила висновок: якщо р у слові базар знаходиться в кінці другого складу, то після нього м’який знак не вживається.

(Оксана М. , учениця 7-А класу Кіровського ЗНЗ).

“Двотиждневий”. - Спробував вимовити аналізоване слово вголос і про себе. Зрозумів, що без [д] воно вимовляється легше і природніше. Визначив орфограму – “Спрощення в групах приголосних”. Порівняв, як у російській мові вимовляються слова, що мають групи приголосних [стн], [здн]. Пригадав, що в українській мові відбувається спрощення в групі приголосних [ждн] – [жн], яке зберігається і на письмі: тиждень – тижневий, чого не скажеш про російську мову: грустный, звёздный. Отже, правильно треба писати двотижневий.

(Володимир В. , учень 7-Г класу Рівненського ЗНЗ № 18).

У системі послідовно виконуваних орфографічних операцій, зумовлених вибором нормативних написань, чільне місце посідає технологія застосування орфографічних правил. Ми задалися метою перевірити, як школярі уміють вмотивовувати правильність вживання е-и в коренях дієслів (5 клас), -ив-, -ев- у суфіксах іменників (6 клас), и,і в кінці прислівників (7 клас). Результати виконаного завдання наведені у таблиці 3.

Таблиця 3.

Класи

Кількість учнів, які обґрунтували правильність вживання орфограм

Ті ж дані

у %

Кількість учнів, які не вмотивували правильність написань

Ті ж дані

у %

Експери-ментальні:

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні