Аналіз експериментального навчання української орфографії

знань.

Під час перевірки морфологічного розбору ми зважали на те, чи обґрунтовували учні вживання орфограм. Як з’ясувалося, змогли пояснити особливості правопису аналізованих слів 79,3 % шестикласників і 74,3 % семикласників експериментальних класів. Що ж до контрольних, то пояснили написання слів лише 6,3 % з числа учнів 7 класів, а шестикласники взагалі не звернули на це увагу.

Далося взнаки те, що у схемах морфологічного розбору, вміщених у шкільних підручниках, не завжди вимагається правописне пояснення аналізованих слів. Тому в діагностувальних роботах окремі школярі приписували морфологічні ознаки графічним недоладностям типу: “проміням”, “про мінням”, “пузтинних”, “пустених”.

Таким чином, аналіз одержаних результатів педагогічного експерименту свідчить про доцільність застосування розробленої нами системи навчання орфографії в 5-7 класах загальноосвітніх шкіл. Необхідною умовою формування правописних навичок є дотримання етапів навчальної діяльності, що передбачають встановлення лінгвістичного діагнозу слова, коригування лексем у відповідності до літературних норм, визначення орфограм за властивими їм ознаками, з’ясування їхніх назв, правиловивідну мотивацію орфограм, послідовне виконання орфографічних операцій, зумовлених вибором нормативних написань, комплексне використання різновидової навчальної роботи, спрямованої на практичне застосування орфографічних знань.

Експериментальне навчання дозволяє стверджувати: успішне формування орфографічних навичок можливе, якщо в учнів міцна база теоретичних знань, розвинуте вміння усно висловлюватися. Рецидив забрудненого усного мовлення проявляється на письмі. Характер орфографічних помилок, яких припускаються школярі під впливом мовленнєвого довкілля і дії контактуючих мов, найкраще окреслюється в зіставленні аналізованих явищ української і російської мов, літературної мови і діалектів.

Педагогічний експеримент підтвердив правильність висловленої гіпотези, засвідчив віднайдений резерв підвищення орфографічної грамотності школярів. Розроблена методика допомогла істотно поліпшити орфографічну вправність учнів, навчання яких здійснювалося на основі реалізації зв’язку орфографії з різними лінгвістичними розділами шляхом структурування цілісного процесу навчання правопису.  

 

Література

1. Хом’як І. М. Зміст і методи навчання української орфографії в різних регіонах країни. // Наукові основи навчання орфографії в середній школі. – Рівне: Волинські обереги, 1998. – С. 147-208.

2. Хом’як І. М. Лінгво-методичні засади навчання орфографії української мови в основній школі: Автореф. дис. … докт. пед. наук. – К. : 2002

– 33 с.

3. Хом’як І. М. Методика експериментального навчання орфографії. // Оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наукових праць. Випуск 28. – Рівне: РДГУ, 2004. – С. 30-34.

4. Хом’як І. М. Концептуальні засади навчання орфографії в основній школі. // Модернізація змісту, форм і методів шкільної мовної освіти: Зб. матеріалів Всеукраїнського науково-методичного семінару. – Рівне: Міжнародний університет “РЕГІ” ім. С. Дем’янчука, 2002. – С. 8-10.

5. Хом’як І. М. Шляхи підвищення ефективності навчання орфографії. // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наукових праць. – Рівне: РДГУ, 2000. –1 С. 120-122.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні