Аналіз характеру відносин Україна - США

тепер не доводиться в пожежному порядку шукати способи вирішення конфліктів і скандалів, які раз у раз виникали. Тобто проблеми, звичайно, є, але їхній масштаб незрівнянно менший, і вони піддаються розв’язанню без значної шкоди атмосфері двосторонніх відносин. Недавня стурбованість американської сторони авантюрним і антиліберальним рішенням українського уряду де-факто заборонити експорт зерна належить саме до таких конфліктів.

Розпочався потенційно продуктивний, малоконфліктний сезон відносин, у рамках якого є шанс серйозно поглибити і деталізувати зміст двостороннього співробітництва відповідно до національних інтересів обох сторін. Однак впевненості, що шанси буде використано зі взаємною вигодою, немає.

І річ тут не в тому, що чиясь лиха рука може знову сконструювати черговий конфлікт (у принципі, така можливість існує), а в тому, що у США після нетривалого періоду ейфорії знову, як і в середині 90-х років, починає наростати відчуття «втоми від України», тоді як у самій Україні пріоритети новоствореного уряду не зовсім співвідносяться з вигодами, які можна отримати від зближення зі Сполученими Штатами.

Нині, як ніколи раніше, активним компонентом двосторонніх відносин виступає діалог в рамках неурядового сектору, а також проекти, що сприяють кращій комунікації між владою та громадськістю. На третьому етапі проекту «Політичний діалог Україна — США» (проект реалізується Фундацією «Україна — США» із 2005 року), що відбувся наприкінці вересня у Вашингтоні, пролунали оцінки, які свідчать: потенціал взаємовигідного зближення існує, проте з його використанням можуть виникнути проблеми. Серед учасників цього етапу проекту було близько 30 представників України — аналітиків, журналістів, народних депутатів від різних політичних сил

Спектр презентованих тут поглядів був достатнім, щоб можна зробити висновки і прогнози щодо перспектив, які очікують не лише двосторонні відносини Україна — США, а й, наприклад, перспективи євроатлантичної інтеграції України, її політики у східноєвропейському регіоні.

Зустрічі на досить високому рівні, проведені у Раді національної безпеки США, міністерстві оборони, Конгресі, свідчили про появу нового контексту інтересу до України, який формується у США. Є можливість ефективного україно-американського співробітництва у таких напрямах: енергетична безпека і диверсифікація постачання енергоресурсів, євроатлантична інтеграція, торгівля й інвестиції, регіональне співробітництво і врегулювання «заморожених» конфліктів.

Питання членства України в НАТО, безумовно, належать до сфери двостороннього діалогу між Україною і США. Відомо, що найбільший інтерес до вступу України у Північноатлантичний альянс, разом із Польщею та країнами Балтії, виявляють саме Сполучені Штати. На відміну від країн «старої Європи», серед яких немає єдиної думки щодо бажаності членства України в НАТО, у США абсолютна більшість політичних еліт і кола експертів, які впливають на політику, хотіли б бачити Україну в альянсі. При цьому всі визнають, що членство можливе лише у разі досягнення в самій Україні легітимно оформленого консенсусу правлячих еліт із цього питання. Тому невизначеність нашої країни в питанні членства в НАТО викликає тут певну тривогу: адже для визначення алгоритму інтеграції необхідне загальне розуміння кінцевої мети. Тепер зрозуміло, що план швидкого вступу України до НАТО, відповідно до якого Україна могла б одержати запрошення до членства вже 2008 року, нереальний. Проте в цілому питання членства України з порядку денного не знімається, про що свідчить і організація Центром американо-українських відносин в середині жовтня у Вашингтоні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні