Аналіз характеру відносин Україна - США
На сьогодні таким найбільш показовим пріоритетом є вступ України в СОТ. Успішне досягнення мети — цілком і повністю в руках уряду та парламентської коаліції, на яку цей уряд спирається. Фактично Вашингтон недвозначно давав зрозуміти, що дату чергового візиту Януковича буде призначено після того, як уряд подасть, а парламент підтримає пакет законів, які адаптують українське законодавство до норм СОТ і фактично відчиняють перед Україною двері в цю організацію. Деякі впливові американські експерти дотримуються думки, що швидке завершення процесу вступу до СОТ наразі важливіше і для двосторонніх відносин, і навіть для євроатлантичної інтеграції України, ніж поточна позиція прем’єра щодо НАТО.
Іншим тестовим питанням для американців є незмінність курсу України у Молдові і Придністров’ї, спрямованого на підтримку територіальної цілісності Молдови, збереження наявного митного режиму на україно-молдовському кордоні
Непростою дилемою для України виступають питання, щодо трактування яких існують розбіжності між Європейським Союзом та США.
Тенденції останніх років свідчать про те, що Україна все більш виразно ідентифікує себе насамперед з європейським контекстом, спростовуючи думку тих, хто вважає, що Україна буде в Європі проамериканським елементом. Особливо це стосується питань ціннісного, гуманітарного характеру. Наприклад, попри однозначно схвальну реакцію США на смертний вирок колишньому Іракському диктатору Хусейну, Україна, вустами речника МЗС Дещиці солідаризувалася з європейським підходом, що базується на несприйнятті смертної кари як різновиду покарання. Відмінність поглядів у подібних питаннях, втім, є природним і загалом не шкодить двостороннім відносинам.
У майбутньому, все ж таки основним питанням двосторонніх відносин стане наступне: чи спроможна Україна здійснити нарешті послідовні кроки з тим, щоб стати в перспективі інтегральною частиною політичного, економічного та суспільного Заходу, чи залишиться в сірій зоні на східних теренах Євразії?
У США продовжують вважати (на нашу думку, абсолютно справедливо), що європейська і євроатлантична інтеграція — це два крила одного лайнера, спроможного вивести Україну з пострадянської «сірої зони» на траєкторію сталого розвитку як європейської держави. Спроби штучно розвести ці два процеси не знаходять тут розуміння і можуть трактуватися як ознака небажання робити і те й інше. Якщо представники правлячої коаліції, спілкуючись із американськими колегами, наполягатимуть на своїй відданості європейській інтеграції, проситимуть сприяння США у відносинах із Євросоюзом і при цьому скромно