Аналіз живописних творів як метод формування композиційних умінь учнів 5-7 класів 1

інтервали.

Ритм у композиції пов’язаний з ідейним змістом картини. За ритмом руху, поведінкою людей можна визначити суть зображеної в картині події. Ритм у картині В. Перова «Трійка» допомагає глядачеві акцентувати увагу на важливих моментах і настроює його на певний лад, посилює виразність зображення. Ритм рухів трьох замучених дітей, які в холодний морозний вечір, надриваючись, тягнуть за собою важку обледенілу бочку з водою, підсилює виразність картини і допомагає глибше зрозуміти тяжкість, непосильність роботи, усвідомити страшну правду про життя знедолених дітей.

Рівновагу, симетрію й асиметрію, як і решту елементів композиції, художник використовує для виявлення задуму картини.

Рівноваги в композиції добиваються не тільки розмірами предметів, а й їхнім тоном та кольором. Так, у картині В. Маковського «Побачення» композиційний центр зміщений вліво, світлу і темну постаті сина і матері художник вміло врівноважив ліворуч темною плямою дверей, а праворуч – світлою бочкою, на якій стоїть глечик, та торбою, що лежить на землі.

Симетрію в композиції художники використовують для виявлення стану спокою, асиметрію – для виявлення тривоги, руху.

У композиції симетрія потребує рівноваги її частин з масою, тоном, кольором і формою. Правилом симетрії користувались художники з давніх-давен. Так, у симетричних композиціях Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря», Рафаеля «Заручення Марії» розкриті можливості симетрії, подані прийоми композиції епохи Відродження. За правилами симетрії побудована картина В. Васнєцова «Богатирі». Симетрична побудова композиції передає стан відносного спокою, викликає в глядача почуття упевненості в непереможності богатирів

В асиметричній композиції рівновага досягається через уведення просторових пауз між предметами, протиставлення великих і малих форм, контрастів темного і світлого, яскравого і приглушеного кольорів.

Асиметрична побудова з переданою рівновагою в композиції виражена в картинах К. Брюлова «Останній день Помпеї», Б. Йогансона «На старому уральському заводі», Т. Яблонської «Хліб» та «Весілля».

Коли вчитель разом з учнями розбирає на уроці питання про арсенал засобів впливу на глядача, то перш за все відзначають колір. Воно й зрозуміло, адже кольором в одну мить можна привабити або відштовхнути глядача від живописного полотна.

Проте, окрім кольору, існує ще й форма. Це, як можна висловитись, – другий план сприйняття живопису. Форма, як і колір, теж впливає на якість сприйняття, але люди не завжди це розуміють. Наприклад: якщо у картині домінують горизонтальні лінії, глядач відчує спокій, умиротворення, діагоналі – страх, тривогу, вертикальні – урочистість. Пояснюється це просто: горизонтальні лінії – міцна опора під ногами, відкритий простір, де ніщо не нависає над людиною; вертикальні – міць, спрямована в небо, ці лінії показують глибину простору небесного; діагоналі – символ чогось нестійкого, звідси і страх і тривога. Окрім того, велике значення має розмір і форма зображених предметів. Загальновідомо, що предмети правильної форми здаються більшими від предметів такого ж розміру, але неправильної форми.

Найважче учням зрозуміти, що, окрім форми й кольору, в художника є ще один і дуже потужний, хоча й непомітний на перший погляд засіб – спосіб розміщення предметів певного кольору та форми на картинній площині, тобто те, що означується терміном «композиція». Звичайно ж пояснювати роль композиції як синтезуючого елемента у роботі живописця треба, опираючись на конкретні приклади. Кожен може сам підібрати необхідні репродукції, виходячи з реальної ситуації.

На першому етапі пояснення

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні