Аналіз живописних творів як метод формування композиційних умінь в учнів 5-7 класів

План

  1. Аналіз живописних творів як метод формування композиційних умінь в учнів 5-7 класів
  2. Формування композиційних умінь
  3. Елементи аналізу

-       Композиційна схема

-       Контраст

-       Тонове рішення

-       Кольорове рішення

-       Рух погляду глядача

  1. Аналіз композицій живописних творів за жанрами
  2. Література

 

Аналіз живописних творів як метод формування композиційних умінь в учнів 5-7 класів

Розвиток творчих здібностей учнів здійснюється на уроках образотворчого мистецтва в усіх видах практичної діяльності, але особливе місце в цьому процесі відводиться зображенню з натури й тематичній композиції, які виконуються в кольорі. Композиційна діяльність учнів ви­ступає домінантою в розвитку художньої творчої уяви і мислення, зорової пам'яті, емоційного ставлення до сприйнятого та зображуваного, вольових властивостей особистості. Тому са­ме живопис як провідний вид образотворчого мистецтва, що володіє всім багатством зобра­жально-виражальних засобів, має сприяти формуванню композиційних умінь школярів.

У живопису, як і в музиці, слід

шукати не опису,

а заворожуючого навіяння.

Поль Гоген

Актуальність проблеми дослідження процесу фор­мування композиційних умінь в учнів підтверджують на­укові праці та статті українських фахівців із питань обра­зотворчого мистецтва (В. Щербина, М. Пічкур та ін. ), однак, вони націлені насамперед на вищу школу.

Розглядаючи цю проблему, визначимо компо­зиційні вміння: це універсальні інтегральні дії, які об'єднують композиційні знання, живописні й графічні навички з власним досвідом і спрямовані на успішне розв'язання творчих завдань. Також класифікуємо ЇХ на дві групи: загальні (до всіх видів образотворчої діяль­ності) і спеціальні (до жанрів живопису).

На основі вивчення стану проблеми в педагогічній теорії та практиці створено методику формування ком­позиційних умінь в учнів 5-7-х класів засобами живопи­су, яка спрямована на розвиток пізнавальних інтересів, а також на художньо-творчу самореалізацію учнів. У ній передбачено використання активних методів і прийомів навчання, системи навчальних завдань, враховуються традиційні теми навчального предмета "образотворче мистецтво", а також жанри живопису (натюрморт, пей­заж, портрет, сюжетна картина), можуть бути викорис­тані диференційований та індивідуальний підходи та методи навчання, зокрема:

• словесні (бесіда, розповідь);

• наочні (спостереження, робота з репродукціями, педагогічний малюнок);

• практичні (малювання з натури, по пам'яті та за уя­вою, тематична композиція, вправи, схематичне малю­вання).

До традиційних методів відносимо авторський ме­тод формування композиційних умінь засобами живо­пису "домінантний фрагмент", а також схему-аналіз композиції живописного твору.

На підставі особистого досвіду роботи в школі, а та­кож вивчення шкільних програм (В

Вільчинський, Л. Любарська, М. Резніченко, С. Коновець, О. Соронович, Г. Полякова та ін. ), композиційні вміння систематизовано по класах, розроблено таблицю формування цих умінь. При цьому варто підкреслити, що основні загальні композиційні вміння мають починати формуватися в початковій школі, чого на практиці часто не відбувається. То­му в розробленій нами таблиці вони беруть початок у 5-му класі. У 6-му класі загальні композиційні вміння вдосконалюються і починається процес формування спеціальних композиційних умінь. У 7-му класі вдоско­налюються всі загальні та спеціальні композиційні вміння, подані в 5-му і 6-му класах (вони в таблиці не за­значені), а також формуються нові спеціальні компо­зиційні вміння.

В. Щербина в статті "Конструктивна схема художньої композиції" [8] розглядає аналіз композиції живописного твору (конструктивна, ідея, композиційна схема, цілісність, контраст, формат) як один із засобів ак­тивізації творчої діяльності. Погоджуючись із трактуван­ням

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні