Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
З появою грошей відбувся поділ загальної маси товарів:
- на рядовий товар, який відбиває реальну споживну вартість і задовольняє різноманітні потреби споживачів;
- товар, який виконує роль грошей і споживна вартість якого зводиться до виміру вартості вироблених товарів і послуг.
І рядові товари, і гроші однаковою мірою є товари, оскільки їхні речові форми є носіями товарних відносин, і різняться вони лише споживними вартостями. Гроші — кількість товарів і послуг у грошовому виразі, і не має значення, що є їх речовим носієм: золото, паперові знаки, безготівкові (розрахункові) гроші або електромагнітні картки. Отож головне — не їхній речовий носій, а те, яку кількість праці відбиває певна сума грошей.
Проведення аналізу міжринкової взаємодії товарів і грошей вимагає поєднання даних відомчої банківської статистики (НБУ) та даних Державного комітету статистики України.
З економічної теорії відомо, що гроші як міра вартості використовуються для вимірювання вартості різних товарів і послуг; виконують функцію засобу обігу, якщо використовуються для купівлі товарів і послуг; є засобом нагромадження; у зовнішньоекономічних операціях гроші функціонують як світові. У процесі обігу товарів, виробництва послуг і здійснення різних платежів відбувається рух грошей на ринку в готівковій і безготівковій формах. Безготівкова форма забезпечує понад 60 % товарообігу України. Різні функції грошей зумовили використання грошових агрегатів, що їх упроваджено НБУ України з 1993 року
Оскільки вартість рядових товарів вимірюється грошовими одиницями, а грошові одиниці є еквівалентом вартості товарів і послуг у грошовому виразі (сумі їх цін), то міжринкова взаємодія товарного і грошового ринків виявляється у внутрішньому, причинно-наслідковому взаємозв’язку за відомим з економічної теорії рівнянням обміну:
,
де М — кількість грошей в обігу;
О — оборот грошей, або середньорічна кількість разів використання грошової одиниці на придбання товарів і послуг;
Q — кількість кінцевих товарів і послуг;
Р — середньозважений рівень цін кінцевих товарів і послуг,
або Q · P — номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП).
ВВП не є реальним продуктом, це розрахунковий показник або балансувальна стаття, яка характеризує вартість кінцевих товарів і послуг у СНР, тому і ціна ВВП не є реальною ціною. Для показника цін ВВП вживають термін “дефлятор”, який є аналітичною конструкцією у вигляді індексу (І).
Оскільки ВВП = ВВ – ПС, то розкладемо складові цього рівняння на компоненти фізичного обсягу та цін:
,
де ІРВВП — індекс ціни доданої вартості; ВВП — фізичний обсяг доданої вартості і т. д.
Звідси дефлятор ВВП можна обчислити так:
.