Аналіз оборотності обігових коштів

Аналіз оборотності обігових коштів

Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. З усіх фінансових ресурсів підприємства тільки невелика частина вільна - грошові кошти в касі або на розрахунковому рахунку.

Інші знаходяться в обігу: вкладені в основні й обігові кошти, причому обігові кошти є найбільш мобільною частиною господарських засобів. Вони безперервно поновлюються, минаючи всі стадії виробничого процесу.

Джерела фінансових мобільних активів:

1. Власні обігові кошти, якими володіє підприємство в момент його заснування (вони можуть формуватися за рахунок бюджетних асигнувань, коштів, наданих засновниками даного підприємства, оренди, коштів, отриманих від випуску акцій та облігацій).

2. Прибуток підприємства.

Розміри і джерела поповнення власних обігових коштів щорічно відображаються в фінансовому плані.

Фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші. Найважливіші показники господарської діяльності підприємства - прибуток і обсяг реалізованої продукції - знаходяться в прямій залежності від швидкості обертання обігових коштів.

Прискорення обертання обігових коштів має велике значення для стабільності фінансового стану підприємства, виходячи з наступних основних причин:

По-перше, від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо підприємство, що має невеликий обсяг коштів, але більш ефективно їх використовує, може робити такий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але при меншій швидкості обертання.

По-друге, з оборотністю пов'язана відносна величина витрат, що знижує собівартість одиниці продукції

По-третє, прискорення обороту на тій або іншій стадії кругообігу коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушують прискорити оборот на інших стадіях.

Слід наголосити, що робота в умовах ринку і повної господарської самостійності не скасовує необхідності планування (нормування) обігових коштів.

Обов'язковість використання нормативів, встановлених вищою за рівнем організацією, залежить від їх економічної доцільності.

Якщо нормативи використовуються в рамках внутрішнього аналізу, то їх дотримання повинно контролюватися. В процесі аналізу з'ясовуються причини утворення понаднормативних або неповних нормативів. Це можливо тільки в умовах внутрішнього управлінського аналізу. Аналіз нормованих обігових коштів проводиться як в цілому, так і по окремих балансових статтях, всередині статей - по групах, всередині групи - по видах для виявлення змін або нестач цінностей. Стан виробничих запасів аналізують за даними аналітичного обліку сировини, матеріалів, палива та інших цінностей, що проводять на складах матеріально відповідальні особи і бухгалтерія.

Незавершене виробництво аналізується за фактичними даними в залишках напівфабрикатів і деталей у кожному цеху (коморі, на робочому місці), а також залучають дані норм та запасів кожного виду деталей і напівфабрикатів. Аналіз запасів готової продукції проводиться також за даними аналітичного обліку складів. При цьому перевіряється, чи немає продукції, яка тривалий час зберігається на складі, не відвантажена через низьку якість, нетоварний вигляд, відсутність попиту.

Необхідно визначити запас по кожному виду обігових коштів по днях, для чого наявний залишок ділять на їх середню витрату. Часто нормативів обігових коштів не дотримуються через їх недостатню обґрунтованість. Тому у випадках, коли відхилення від нормативів неможливо переконливо пояснити, потрібно

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні