Антична філософія
План
1. Докласична антична давньогрецька фiлософiя.
1. 1 Натурфiлософiя Мiлетської школи.
1. 2 Фiлософiя пiфагорiйцiв.
1. 3 Елейська школа.
1. 4 Фiлософiя Емпедокла i Анаксагора.
2 Класична антична фiлософiя.
2. 1 Атомiзм Левкiппа i Демокрiта.
2. 2 Софiстична фiлософiя.
2. 3 Фiлософiя Сократа.
2. 4 Платон.
2. 5 Арiстотель.
3. Посткласична антична фiлософiя.
3. 1 Давньогрецький скептицизм.
3. 2 Епiкурейство.
3. 3 Фiлософiя стоїцизму.
4. 2 Стоїцизм у стародавньому Римi.
4. 3 Римський еклектизм.
4. 4 Неоплатонiзм.
1. Докласична антична давньогрецька фiлософiя.
1. 1 Натурфiлософiя Мiлетської школи
Виникла в YI ст. до н. е. в м. Мiлетi, була одним з осередкiв iонiйської фiлософської традицiї. Основними представниками були Фалес (625-547 рр. до н. е. ), Анаксiмандр (610-546 рр. до н. е. ), Анаксiмен (588-525 рр. до н. е. ).
Вчення мiлетцiв про природний початок свiту протиставляється мiфологiчним уявленням про створення свiту богами iз хаосу. Мiфи про богiв мiлетцi вважають зайвим припущенням про стороннi сили, якi свiтовi не потрiбнi для його виникнення та iснування. Мiфологiчно-теогонiчне тлумачення свiту у мiлетцiв замiнюється Логосом (у значеннi ‘‘слово’‘‘‘,’‘смисл’‘, ‘‘судження’‘, ‘‘задум’‘, ‘‘порядок’‘, ‘‘гармонiя’‘, ‘‘закон’‘). Даний термiн мiлетцями ще не використовувався, їхнє вчення фактично вiдповiдає головним визначенням поняття ‘‘Логос’‘. Вперше цей термiн ввiв послiдовник мiлетської фiлософiї Гераклiт, маючи на увазi космiчний порядок, який забезпечується незалежним вiд людей i богiв законом буття. В спробах визначити першопочаток цi фiлософи повнiстю ще не вiдмежувалися вiд мiфологiчної традицiї використовувати чуттєво-наочнi образи, тому ззовнi їх тексти нагадують мiф, а не аналiтичну систему понять. Уподоблення першопочатку особливiй природнiй стихiї, що доступна чуттєвому сприйняттю (це: вода - Фалес, повiтря - Анаксiмен, вогонь - Гераклiт) продовжує традицiї саме мiфологiчного опису. Проте вже у Анаксiмандра поняття про ‘‘апейрон’‘, який не дається безпосередньо чуттям, а може бути осягнутий лише розумом, являє собою крок до суто поняттєвого вiдображення свiту. Апейрон, однак, ще не уявляється як поняття взагалi, вiн визначається як найменша частинка, першоречовина, яка з причин мiкроскопiчностi своїх розмiрiв не може бути вiдчутною.
Визначальна тенденцiя цiєї школи - намагання знайти невидиму простим оком єднiсть у видимiй багатоманiтностi речей. Ця єднiсть може бути опанована тiльки розумом. Причому вона розглядається як завжди iснуюча в безмежному Космосi. Першопочаток породжує всю багатоманiтнiсть речей, обiймає все iснуюче, оформлюючи його в упорядкований Космос, i керує рухом та розвитком Космосу.
Першi фiлософи стародавньої Грецiї визначили фундаментальну фiлософську проблему виникнення порядку, Логоса iз Хаосу. Iснування Логосу поряд iз Хаосом суперечить визначенням цих термiнiв. Вирiшення даної суперечностi було здiйснене Гераклiтом завдяки створенню першого вчення про розвиток, змiни в свiтi шляхом боротьби протилежностей.
1. 2 Фiлософiя пiфагорiйцiв.
Найчастiше називається ‘‘пiфагореїзм’‘. Така назва походитьвiд iменi засновника - Пiфагора (YI ст. до н. е. ).
Спочатку пiфагорейство виникло як релiгiйний рух, що сформувався