Антимонопольно-конкурентні відносини і захист підприємців та споживачів від негативних наслідків недобросовісної конкуренції

здійснюється з метою одержання прибутку, і це обґрунтовує прагнення підприємця до пошуку оптимальних еко­номічних рішень для того, щоб вироблені ним товари і послуги користувалися попитом у споживачів. З іншого боку, оскільки в умовах ринку до описаної ситуації прагне кожний суб’єкт під­приємницької діяльності, великий прибуток одержить той, що зробить свій товар конкурентоздатним. У цьому розумінні конку­ренція завжди є необхідною умовою підприємницької діяльності в суспільстві, а отже, і ринкової економіки, заснованої на товар­ному виробництві й обміні.

Однак змагальність у середовищі суб’єктів підприємницької діяльності за споживчий попит на ринку може здійснюватись як добросовісно, на чесних звичаях ділового обороту, так і такими методами суперництва, що завдають шкоди підприємцям, спо­живачам і суспільству загалом. У цьому разі йдеться про недоб­росовісну конкуренцію — явище вкрай небажане для української держави в період побудови ринкових відносин, що відповідають світовим стандартам.

Останніми роками в Україні у сфері законодавчого регулюван­ня проблем конкуренції зроблено значні кроки.

З прийняттям 7 червня 1996 р. Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” на законодавчому рівні було за­проваджено визначення поняття недобросовісної конкуренції: це будь-які дії в конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Таке саме визначення міститься і у ст. 32 ГКУ.

У гл. 2—4 зазначеного Закону визначаються дії, що станов­лять недобросовісну конкуренцію

Разом з тим названі безпосе­редньо в Законі дії не є винятково недобросовісною конкуренцією. Так, в одній із праць Н. О. Саніахметової недобросовісна кон­куренція визначається як будь-яке поводження, метод конкуре­нтної боротьби, що суперечать звичаям чесної підприємницької практики, пов’язані з порушенням прийнятих на ринку норм та правил і спостерігаються у відносинах між конкуруючими су­б’єктами.

Недобросовісною конкуренцією визнаються:

• неправомірне використання ділової репутації суб’єкта госпо­дарювання;

• створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі кон­куренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

• неправомірне збирання, розголошення та використання комер­ційної таємниці;

• інші дії, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Недобросовісна конкуренція зумовлює юридичну відповідаль­ність осіб, якщо їх дії негативно впливають на конкуренцію на території України незалежно від того, де вчинено такі дії.

До першого виду правопорушень належить неправомірне ви­користання ділової репутації суб’єкта господарювання.

Відповідно до ст. 33 ГКУ неправомірним використанням ді­лової репутації суб’єкта господарювання визнаються:

• неправомірне використання чужих позначень, рекламних ма­теріалів, упаковки;

• неправомірне використання товару іншого виробника;

• копіювання зовнішнього вигляду виробу іншого виробника;

• порівняльна реклама.

У гл. 2 Закону України “Про захист від недобросовісної кон­куренції” міститься перелік дій, що вважаються неправомірним використанням ділової репутації суб’єкта господарювання.

Неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, комерційного найменування, торговельної марки, інших позначень, а також належних іншій особі реклам­них матеріалів тощо, що може призвести до плутання з діяльні­стю іншого суб’єкта господарювання, який має пріоритет щодо їх використання.

Використання в комерційному найменуванні власного імені громадянина правомірне,

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні