Антропологічні області України
М
Колір волосся (за Фішером)
чорне (4 — 5,27)
темно-русяве (6 — 8)
русяве (9 — 26)
М
Борода М
Волосся на грудях М
Складка верхньої повіки
відсутня
М
Епікантус (незначний)
Профіль спинки носа
увігнутий
випуклий
Нахил лоба М
Надбрів’я М
320
1698
81,5
141,2
126,4
89,5
56,3
62,7
10,3
28,2
0,82
63,3
33,7
3,0
1,24
3,36
2,11
28,3
0,80
—
6,8
23,7
2,67
1,33
320
1695
82,2
142,3
124,5
87,5
54,9
64,3
9,3
27,0
0,82
54,0
37,7
8,3
—
3,40
1,91
23,0
0,89
—
9,3
9,7
2,42
1,44
99
1692
80,0
—
—
—
—
—
2,0
57,0
0,45
—
—
—
—
2,95
1,80
38,0
—
0
32,0
20,0
2,14
1,34
201
1668
83,6
141,6
124,9
88,1
57,1
61,1
3,0
48,0
0,55
40,0
46,5
13,5
3,14.
2,99
1,73
21,5
0,87
0
8,5
15,0
2,43
1,47
Вище вже йшлося про те, що в добу Київської Русі на етнічних теренах українського народу мешкали носії двох основних морфологічних варіантів: масивного, властивого древлянам, волинянам тиверцям та уличам, та «грацильнішого», притаманного полянам і сіверянам. Сучасні українці споріднені з представниками обох варіантів: із першими — за ступенем випинання та будовою носа з другими — за розмірами обличчя. Дуже глибока лінія антропологічної спадкоємності, на думку Т. Алексєєвої, простежується в Середній Наддніпрянщині, а саме: племена доби бронзи — скіфи лісостепової смуги — населення черняхівської культури — нащадки