Археологічне дослідження Молюхова Бугра у 1992-2005 рр
Археологічне дослідження Молюхова Бугра у 1992-2005 рр
Поселення доби неоліту та енеоліту Молюхів Бугор розташоване на піщаній дюні в заплаві р. Тясмин у с. Новоселиця Чигиринського району Черкаської області. Відкрито у 1950 р. О. І. Тереножкіним [1, 80-81], досліджувалося у 1955-56 рр. В. М. Даниленком [2, 13-21]. З 1992 року розкопується археологічною експедицією під нашим керівництвом [3, 33-42].
За час розкопок досліджено 476 м2 при загальній площі поселення приблизно 600 м2, що дозволяє вже сьогодні створити відносно цілісну картину давнього поселення, яке було заселено з другої половини V до початку другої чверті III тисячоліття до н. е.
Під час розкопок була відкрита та досліджена система об`єктів, які ми назвали ровами. На карта-схемі розкопаної території Молюхова Бугра видно, що два рови розташовані на південно-західній, західній та північній околицях поселення. Між ним є прохід, що веде на західну околицю поселення. Ще один рів перерізає поселення майже посередині в напрямку південний схід - північ та перетинає рів на північній околиці поселення. І хоча частина поселення ще не досліджена, розвідувальні шурфи № 3 і 7 дозволяють говорити про існування рову і тут. Поселення було розташоване на підвищеній піщаній дюні в оточенні боліт та річних проток, які під час весняних паводків загорожували затопленням. На нашу думку, рів, що був виритий на околицях поселення, відігравав, насамперед, захисну роль, а також слугував господарчими ямами, куди мешканці поселення викидали розбитий посуд, відпрацьовані знаряддя праці, кістки тварин
Окрім системи ровів на поселенні виявлено та досліджено 14 господарчих ям, які відносяться до різних історичних періодів - неоліту, енеоліту, ранньозалізного віку, пізнього середньовіччя. Вони дали також цікавий археологічний матеріал.
В центральній частині дюни, між західним та центральним відрізками рову, в передматериковому прошарку було виявлено також три об`єкти однакової підовальної форми, що є, можливо, залишками трохи заглиблених споруд шалашеподібного типу. Культурний шар дозволяє віднести їх до енеолітичного періоду та інтерпретувати як житла пастушачих племен, що займалися в заплаві Тясмину розведенням свійських тварин. Адже інших житлових комплексів на поселенні не виявлено. Карта-схема.
Під час розкопок поселення у 1999 р. нами був відкритий давній могильник. На сьогодні досліджено п`ять його поховань. Чотири поховання здійснені за обрядом середньостогівських племен доби енеоліту: на спині, з підігнутими ногами, з витягнутими руками,! кісті яких подекуди покладені в області живота, орієнтація в цілому на південний схід - поховання №№ 1, 2, 3, 5.