Археологічне дослідження Молюхова Бугра у 1992-2005 рр

Археологічне дослідження Молюхова Бугра у 1992-2005 рр

Поселення доби неоліту та енеоліту Молюхів Бугор розташоване на піщаній дюні в заплаві р. Тясмин у с. Новоселиця Чигиринського району Черкаської області. Відкрито у 1950 р. О. І. Тереножкіним [1, 80-81], досліджувалося у 1955-56 рр. В. М. Даниленком [2, 13-21]. З 1992 року розкопується археологічною експедицією під нашим керівництвом [3, 33-42].

За час розкопок досліджено 476 м2 при загальній площі поселення приблизно 600 м2, що дозволяє вже сьогодні створити відносно цілісну картину давнього поселення, яке було заселено з другої половини V до початку другої чверті III тисячоліття до н. е.

Під час розкопок була відкрита та досліджена система об`єктів, які ми назвали ровами. На карта-схемі розкопаної території Молюхова Бугра видно, що два рови розташовані на південно-західній, західній та північній околицях поселення. Між ним є прохід, що веде на західну околицю поселення. Ще один рів перерізає поселення майже посередині в напрямку південний схід - північ та перетинає рів на північній околиці поселення. І хоча частина поселення ще не досліджена, розвідувальні шурфи № 3 і 7 дозволяють говорити про існування рову і тут. Поселення було розташоване на підвищеній піщаній дюні в оточенні боліт та річних проток, які під час весняних паводків загорожували затопленням. На нашу думку, рів, що був виритий на околицях поселення, відігравав, насамперед, захисну роль, а також слугував господарчими ямами, куди мешканці поселення викидали розбитий посуд, відпрацьовані знаряддя праці, кістки тварин

Рови мають, як правило, нерівні східцевидні стінки та лінзоподібне дно, що обумовлено м`яким піщаним ґрунтом. Глибина рову сягає в різних місцях 105-140 см при ширині на рівні передматерикового горизонту 75-110 см. Дослідження культурного шару ровів дозволяє віднести їх до періоду енеоліту (друга половина IV - перша чверть III тис. до н. е. ), коли на поселенні мешкали пастушачі середньостогівські племена. Хоча не виключено, що останні при облаштуванні свого поселення використали досвід своїх попередників - племен дніпро-донецької культурно-історичної спільності доби неоліту (друга половина V - перша половина IV тис. до н. е). Адже відрізок рову, що проходить по західній околиці поселення, має в своєму культурному шарі досить багато артефактів періоду неоліту.

Окрім системи ровів на поселенні виявлено та досліджено 14 господарчих ям, які відносяться до різних історичних періодів - неоліту, енеоліту, ранньозалізного віку, пізнього середньовіччя. Вони дали також цікавий археологічний матеріал.

В центральній частині дюни, між західним та центральним відрізками рову, в передматериковому прошарку було виявлено також три об`єкти однакової підовальної форми, що є, можливо, залишками трохи заглиблених споруд шалашеподібного типу. Культурний шар дозволяє віднести їх до енеолітичного періоду та інтерпретувати як житла пастушачих племен, що займалися в заплаві Тясмину розведенням свійських тварин. Адже інших житлових комплексів на поселенні не виявлено. Карта-схема.

Під час розкопок поселення у 1999 р. нами був відкритий давній могильник. На сьогодні досліджено п`ять його поховань. Чотири поховання здійснені за обрядом середньостогівських племен доби енеоліту: на спині, з підігнутими ногами, з витягнутими руками,! кісті яких подекуди покладені в області живота, орієнтація в цілому на південний схід - поховання №№ 1, 2, 3, 5.