Архітектура храмів України

Архітектура храмів України


Культуру і традиції кожної окремої нації можливо прослідкувати за особливостями побудови їх церков. Архітектура кожного храму унікальна та неповторна.

Має свої особливості і архітектура українських церков. До того ж вона не аби як різниться, залежно від місця та території розташування. Схід вирізняється впливом російських традицій, захід – польських та австрійських традицій, південь – татарських та турецьких. Стилі різнилися та змінювалися залежно від архітектурних стилів у світі. Деякі українські міста поєдную у собі, здавалося, архітектурні пам’ятки багатьох епох та країн. Наприклад у Львові можна побачити як вірменську церкву, так храм виконаний у готичному стилі, чи стилі бароко. На крайньому заході також можна зустріти церкви лемківського типу. Особливості цього різновиду полягають у трьох послідовно розміщених верхах. До того ж центральний з них вирізняється найбільшим об’ємом, а західний верх найвищий.

Вирізняють також гуцульський тип церкви. Центральний верх таких церков концентричний і найвищий, а чотири інші на раменах хреста нижчі і зазвичай мають форму гострого даху.

На сході від лемківської архітектури можна спостерігати бойківський тип церков. Вони мають у своїй конструкції три послідовно розміщені верхи

Центральний - найоб’ємніший. До того ж західний і східний склепінчасті верхи дуже подібні, хоча і мають деякі відмінності. На Поділлі, у центральній та східній Україні фігурує бойківський тип, щоправда з деякими видозмінами. Центральна баня найвища, а їх кількість може налічувати три, п’ять, або ж навіть дев’ять.

Церкви України чи не най автентичніші споруди, що можуть розповісти про націю та народ.

Особливості Української церковної архітектури

Навіть побіжне ознайомлення з тисячолітньою icтopiєю української церковної архітектури розкриває перед нами широке розмаїття як великих кам’яних архітектурних пам’яток, так i значно менших розмірами дерев’яних церков, побудованих у традиції української народної архітектури. Контраст між Софійським собором у Kиєвi та собором св. Юра у Львові цілком очевидний. Не менша відмінність між Спасо-Преображенським собором у Чернігові i каплицею Трьох святителів у Львові, між Успенською церквою у Львові i Всіхсвятською церквою в Киево-Печерській лаврі. Контрасти між Покровським собором у Харкові i Успенським собором у Володимирі Волинському, між Успенською церквою в Низкеничах i Миколаївським собором у Киеві, або між Преображенською церквою в Сорочинцях i собором Різдва Богородиці в Козельці зайвий раз підтверджують це широке розмаїття. Відмінності між Михайлівською церквою в селі Шелестів та церквою св. Юра в Дрогобичі, між Вознесенською церквою в Ясіні i Троїцьким собором у Новомосковському свідчать про ще більше розмаїття в будові місцевих дерев’яних церков. Ці відмінності можна простежити в загальній формі кожної будівлі, у формах її основних складників, наприклад бань, також у таких типових архітектурних елементах, як пілястри, карнизи, вікна й портали або в різноманітних деталях оздоблення. I всетаки, попри вci відмінності, ці будівлі разом з більшістю інших українських церков мають спільний характер, який радше відчувається, ніж усвідомлюється.

Тож велика розмаїтість зовнішнього вигляду українських церков зумовлюється розмаїтістю обрисів їхньої основи, а також багатьма просторовими варіантами над основою. Особливість тієї чи іншої форми плану i того чи іншого типу більш значущих i менш значущих складників будівлі зумовлена специфічними історичними, політичними, культурними й регіональними обставинами, які складалися протягом даного історичного періоду й на

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні