Архітектура класицизму в Україні

План

Вступ

1. Особливості архітектури на поч. ХІХ ст.

2. Класицизм в архітектурі України кінця 18 поч. 19 ст.

3. Архітектура м. Києва в епоху класицизму

Висновки

Список використаної літератури 


Вступ

В Україні понад сторіччя розцвітали барокові форми, які в останній третині XVIII cт. поступилися класицистичним. На початку XIX ст. в усій Європі почалася нова мистецька епоха, яка ґрунтувалася на іншому розумінні простору і виробляла свої принципи формоутворення. Першим етапом цієї епохи став стиль ампір. У радянські часи утвердилася хибна концепція єдності архітектури кінця XVIII і перших десятиріч XIX ст. , яку називали класицизмом. Вживають цю дефініцію й сьогодні.

Історія архітектури України кінця XVIII ст. виявляється досить складною, незважаючи на єдність стильових концепцій доби, спрямованих на розповсюдження класицистичних форм. Зміна живописного бароко суворим класицизмом простежується у всіх європейських країнах. Разом з тим, українські землі не стали далекою провінцією, де автоматично віддзеркалювалися художні смаки держав, у межах яких вони перебували. Україна була країною з віковічно розвиненою культурою, яка не могла перелицюватися під диктатом метрополій. Національна своєрідність української архітектури рішуче проступала крізь покров панівних форм.

Наприкінці XVIII ст. перекроювалася карта Європи. Російська імперія, до якої входили Слобожанщина, Лівобережна Україна та Київ на правому березі Дніпра, після воєн з Туреччиною (1768-1774 і 1787-1791 pp

) та ліквідації Кримського ханства в 1783 р. виходить до чорноморських берегів від Дністра до Кубані, а в результаті 2-го і 3-го поділів Речі Посполитої (1793 і 1795 pp. ) привласнює землі Волині й Поділля. У 1775 р. царський уряд зруйнував Запорізьку Січ — оплот боротьби за незалежність українців. Знищувалися залишки автономії України, традиційний полковий устрій замінено поділом на намісництва й губернії. Закарпаття під владою австрійців поділялося на жупи Пожонського намісництва. Після 1-го поділу Польщі 1772 р. до складу Австрійської імперії ввійшла Західна Україна з центром у Львові, а з 1774 р. — і Буковина.

Більшість європейських країн являли собою абсолютистські монархії, що вступили в нову фазу розвитку — епоху Просвітництва. Представники абсолютизму надавали своїй владі видимість освіченості, а державі — носія загального правопорядку. Особлива роль у моральній перебудові суспільства належала мистецтву, а на архітектуру покладалося завдання "служити суспільному благу". Сукупність упорядкованих і досконалих просторових осередків мала перетворитися на гармонійне середовище для життя й діяльності всього суспільства. Важливе значення у виникненні й кристалізації художніх принципів стилю класицизму мали ідеї раціоналізму Р. Декарта, Дж. Локка і французьких енциклопедистів. Вони сформували нові просторові уявлення. Знищується все незрозуміле як у містобудівній структурі, так і в композиції споруди. Патетика поступається місцем розрахунку. Ордерні елементи, що раніше використовувалися для вираження масивності, руху стінової системи, тепер набувають відносної самостійності; їм повертається тектонічна значущість, хоча й ілюзорна.

1. Особливості архітектури на поч. ХІХ ст.

Щоб створити природні за своєю простотою споруди, архітектура звернулася до форм античності, які здавалися класичними зразками минулого, вільними від пишноти й багатомовності бароко та доцільно

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні