Архітектура класицизму в Україні

виконаними за законами всемогутнього розуму.

Характерною особливістю композиції кожної споруди стала стереометричність об'єму і його частин. Дахи вже не прямували вгору; їхні зламані абриси не були переходом до складних завершень. Висота гребеня рішуче знижується, його горизонтальність відтіняється парапетом і антаблементом. Розвиваючи композицію по вертикальній координаті, будівничі вводили пластичні паузи парапетів і карнизів, за допомогою яких гальмувався рух угору, а вирішення ярусів ставало кубічним.

Основними засобами гармонізації форми стали ритмічні поєднання різних за величиною й насиченістю мас. Панувала симетрія; її математичній логіці підпорядковувався кожен елемент.

Головною турботою зодчих був ордер, за допомогою якого виражаються масштаб споруди, співвідношення її частин, зміст і значення цих частин, нарешті, людяність художнього образу. Тому ордери канонізують. У них вбачають універсальний засіб залучення творів до художніх скарбів людства.

Втім, суть ордерної концепції класицизму полягала зовсім не в тому, щоб повернути ордеру той тектонічний зміст, який він мав в епоху античності. Як і в попередню добу, його використовують декоративно, але в іншому поєднанні з масою стіни. На відміну від бароко, в якому за допомогою ордера образно розкривалися динамічні потенції стінової маси, класицистичний ордер втілює тектонічний взаємозв'язок несучих і несених частин будівлі. Він стає незалежним від стіни, яка реально несе навантаження від перекриття. Автономія ордера уможливлює збереження ідеальності його побудови.

У розвитку ордера в архітектурній практиці тих днів важливе значення мали спадщина і трактати майстрів Ренесансу, передусім А. Палладіо. Друкувалися також вітчизняні книги з архітектури. Ця наукова діяльність суттєво відрізняла добу класицизму від бароко, сприяючи швидкому становленню стилю та кристалізації його принципів[6, c

657-658].

Абсолютистські держави виступили не лише джерелом художніх ідей і вихователем кадрів, але й основним будівельним замовником. Розпланування міст контролювалося адміністрацією, а проекти всіх важливих споруд затверджувались у столицях. Розширювались архітектурні штати на місцях, вводилися посади губернських і міських архітекторів та землемірів. Саме діяльність державних установ зіграла найважливішу роль у повсюдному поширенні класицизму в Україні. Але це напівнасильницьке введення нових форм і насадження нових просторових концепцій мало й прогресивне значення. Прискорювався художній розвиток України, архітектура якої спромоглася швидко прилучитися до нових досягнень світової цивілізації та зробити вагомий внесок у її розвиток.

Поряд з класицистичними використовувались форми середньовіччя, оскільки розвиток абсолютистських держав супроводжувався формуванням націй і прагненням відобразити народні ідеали. Крім того, введення до складу Росії Криму й Бессарабії, а в межі Австрії — Галичини й Буковини зумовило звернення до місцевих традицій. Одним із чинників тяжіння до середньовічних, зокрема готичних, форм стало також поширення серед певних кіл дворянства масонства й містики — пасивного протесту проти самодержавства.

Як і класицизм XVIII ст. , ампір теж ґрунтувався на абсолютистських принципах державного устрою. На початку XIX ст. в Європі завдяки військовому генію Наполеона Бонапарта домінувала Франція, чиї блискучі перемоги й мав увічнити стиль імперії — ампір. Після Віденського конгресу 1814— 1815 pp. значно посилились Російська й Австрійська імперії, в межах яких і перебували українські землі. Ще 1812 р. після війни з Туреччиною Росія захопила Бессарабію, де на південь від Молдови пролягав Буджак. Землі України, що перебували у

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні