Архівна справа в радянські часи

(Центральний державний літературний архів). За короткий час ці відділи сконцентрували значну кількість матеріалів.

У 1943 р. в ЦГАКА було вже до 20 тис. одиниць зберігання по періоду Великої Вітчизняної війни. Удалося зібрати понад 40 тис. фронтових газет, брошур, журналів. У ЦГАКА окрім фондів Червоної Армії поступали також комплекси трофейних матеріалів про звірства, руйнування і розграбування майна німецькими окупантами, про боротьбу фашистських військ з партизанами, і багато що інше.

Поряд з УГА НКВД СРСР, збиранням і охороною історичних джерел по ВОВ займалися і інші установи і організації: комісія Вітчизняної війни при Академії наук СРСР, ЦК ВЛКСМ, музеї і ін. Найбільшу роль в цій справі грали військові установи, зацікавлені, перш за все, у фондах військових частин і управлінь армії, що діє. Військові установи утворили в глибокому тилу тимчасове сховище, в яке поступало діловодство окремих військових частин армії, що діяла. У наказах НКО СССР в серпні 1941 р. , в березні 1942 р. давалися вказівки про вміст матеріалів, які повинні були прямувати з фронту в це сховище. Йшлося про документи, що малюють хід і результати проведених боїв і операцій, що «відображують динаміку бойових дій частин і з'єднань», «масовий героїзм і мужність солдатів Червоної Армії».

4. Боротьба за збереження документальних матеріалів. Руйнування гітлерівцями архівів.

В дні вітчизняної війни не всі архіви до кінця послідували вказівкам про всемірну охорону документальної спадщини російського народу

Головним чином це відноситься до відомчих архівів, де на початку війни в окремих випадках безконтрольно знищувалися документи.

На нараді начальників відомчих архівів СРСР і РРФСР в 1942 р. було встановлено, що найбільші втрати в перші дні війни мали архіви наркомфина, наркомзема і особливо наркомпроса і наркомату харчової промисловості.

Особлива увага НКВД приділяла діяльності експертних і експертно-перевірочних комісій. Їм надлежало в умовах Великої Вітчизняної війни, - як це було і в період громадянської війни, - грати найважливішу роль в охороні документів.

У серпні 1942 р. УГА НКВД СРСР дала вказівка про завдання архівів і експертних комісій наркоматів, установ, підприємств і організацій по охороні документальних матеріалів в обстановці війни. У вказівці нагадувалося, що експертні комісії, по суті, є органами державного контролю в архівній справі і тим самим на них лежить особлива відповідальність за загибель документів. Знищення матеріалів вирішувалося лише в тих випадках, коли цього вимагало впорядкування ГАФ. Підтверджувалася заборона знищувати справи з фондів, що відклалися у військовий період. Підкреслювалася необхідність дбайливого відношення до історичних джерел ВОВ, які надалі повинні були стати предметом ретельного дослідження.

Ці заходи мали практичне значення головним чином для архівів центру і сходу країни. Інше ж положення склалося в районах фронту, де йшли бойові дії. Напади фашистських літаків і вторгнення гітлерівських військ спричинили великі руйнування, загибель людей, матеріальних і культурних цінностей. Не могло бути і мови про масову евакуацію архівних фондів. Можна було лише намагатися врятувати найбільш коштовні документальні збори.

В результаті ворожої навали майже повністю були винищені фонди державних архівів Сталінградською, Воронежською, Чернігівською областей. Загинула частина архівів Білоруської і Української РСР.

1 2 3 4 5 6 7