Артур Артурович Ячевський - відомий ботанік, міколог та фітопатолог

при Департаменті землеробства було введено посаду старшого спеціаліста з грибних хвороб, але знов без усякої бази для досліджень. При­значений на цю посаду А. А. Ячевський подав до Міністерства землеробства доповідну записку про необхідність організації спеціальної лабораторії з дослідження хвороб рослин і надання невідкладної допомоги населенню у боротьбі з захворюваннями сільськогосподарських культур.

Через нестачу у розпорядженні Бюро прикладної ботаніки необхідних коштів та приміщення було вирішено обладнати лабораторію при Петербурзькому ботанічному саду, який перебував у віданні Міністерства сільського господарства. У 1901 р. була організована лабораторія, що отримала назву Центральної фітопатологічної станції, пе­ршим завідувачем якої з самого початку її заснування і до кінця 1905 р. був А. А. Ячевський. Впродовж перших років існування станція займала невеличку кімнату, виділену їй з фізіологічної лабораторії саду, і тільки у 1905 р. їй було надано три кімна­ти. Персонал складався із завідувача, який лише згодом отримав одного помічника4. Проте ця скромна установа відіграла помітну роль у подальшому розвитку фітопатоло­гії. Як зазначив пізніше один з її співробітників О. С. Бондарцев, «Центральная Фитопатологическая Станция Главного Ботанического Сада, ныне отдел Фитопатологии. . . яв­ляется старейшим учреждением в Союзе, изучающим названную отрасль ботаники».

Завдання перед станцією були поставлені досить серйозні: 1) безкоштовне визна­чення хвороб рослин і відповіді на запити; 2) призначення засобів боротьби з названими хворобами; 3) самостійний пошук нових засобів боротьби з хворобами рослин і випро­бування вже існуючих; 4) експериментальне вивчення захворювань рослин шляхом по­становки відповідних дослідів; 5) ознайомлення публіки з хворобами рослин шляхом організації при станції патологічного музею, видання брошур з прикладної мікології і періодичного видання; 6) друкування наукових праць з галузі фітопатології

В перші роки роботи станції (згодом - відділу фітопатології) її діяльність стосува­лася переважно популяризації відомостей з фітопатології, відповідей на запити чита­чів, створення мережі кореспондентів з різних регіонів. Досить часто добровільними кореспондентами виступали селяни, яких безпосередньо стосувалися наслідки хвороб культурних рослин. Для поширення відомостей про хвороби та пошкодження рослин у 1902 р. було розпочато видання періодичного щомісячника «Листок для борьбы с болезнями и повреждениями культурных и дикорастущих полезных растений», на який відразу підписалося близько тисячі осіб, і тому на його видання цілком вистача­ло підписної сплати. Коли в кінці 1905 р. А. А. Ячевський відмовився від завідування станцією, на його місце був призначений А. А. Єленкін, який продовжував видання «Листка», перейменувавши його у журнал «Болезни растений».

У 1903 р. з'явилася можливість випуску першого тому «Ежегодников сведений о болезнях и повреждениях растений», для чого Департамент землеробства виділив 300 карбованців. Щорічники представляли собою зведення відомостей про поширення хвороб упродовж певного року та про дослідження в галузі фітопатології в Росії і за кордоном. Видання мало слугувати настільною книгою для агрономів та сільських господарів, тому мало популярну форму і супроводжувалося малюнками з зображен­ням виключно макроскопічних ознак хвороб. Щорічник за 1903 р. вийшов у 1904 р. , другий - за 1904 р. - трохи запізнився, а надалі за рядом обставин це видання на де­який час припинилося.

Незважаючи на складні умови, завідувач станцією А. А. Ячевський розпочав дослі­дження маловідомих, але досить шкідливих грибних паразитів (зокрема Fusarium lini, Neocosmospora vasinfecta, Fusarium limonii), а також з'ясування придатності деяких засобів проти них (формаліну, лугових розчинів, тощо). Ним же була видана серія по­пулярних брошур (сажка хлібних злаків, іржа соняшника,

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні