Артур Артурович Ячевський - відомий ботанік, міколог та фітопатолог
Після від'їзду І. Л. Сербінова у 1916 р. до Одеси дослідженням бактеріальних хвороб картоплі у підвідділі бактеріозів впродовж 1919-1921 рр. займалася К. Ф. Штробіндер, через смерть якої її роботи залишились незавершеними. А з 1923 р. систематичні дослідження з вивчення бактеріозів рослин розпочав Г. К. Бургвиц, який займався хворобами огірків, гарбузів, цукрового буряку, тютюну, винограду та деяких південних культур, зокрема орхідей9.
У Відділі А. А. Ячевського розпочинали свою наукову діяльність й інші дослідники, що потім стали відомими фахівцями. Його помічником та за сумісництвом бібліотекарем тут у 1917 р. працював старший спеціаліст Г. М. Дорогін. З 1912 р. гербарієм завідував молодший спеціаліст М. А. Наумов. З 1 січня 1914 р. консерватором працював М. М. Вороніхін, який з 2 липня 1915 р. перейшов на аналогічну посаду у Тифлісь- кому ботанічному саду. У Відділі його замінив Л
Чимало часу приділяв А. А. Ячевський педагогічній діяльності. З 1909 р. він читав лекції у вищих навчальних закладах Петербургу - на кафедрі мікології і фітопатології Стебутовського сільськогосподарського інституту, у Лісовому петербурзькому інституті, у Кам'яноострівському сільськогосподарському інституті. Після революції він брав активну участь в організації Інституту прикладної зоології та фітопатології, де потім займав посаду декана фітопатологічного відділу.
Бурхлива організаційна та педагогічна діяльність А. А. Ячевського не заважала його плідній науковій роботі. За життя ним було видано більше 500 наукових праць, серед яких чимало фундаментальних монографій, обсяг деяких із них доходить до 1000 сторінок. Серед його мікологічних праць можна назвати двотомний визначник грибів (1913, 1917), який довгий час залишався єдиним російськомовним виданням цього напрямку. Згодом були надруковані його так звані кишенькові визначники «Определитель голосумчатых грибов» (1926) та «Определитель мучнисторосных грибов» (1927), які стали настільними книгами фітопатологів. У 1933 р. вийшов унікальний підручник А. А. Ячевського «Основы микологии», де вміщено детальну історію розвитку цієї науки11.
Особливу увагу вчений приділяв боротьбі з хворобами сільськогосподарських рослин, зазначаючи: «Если разобраться в этих явлениях, то надо прийти к выводу, что в среднем одна треть урожая, т. е. около 30%, ускользает из наших рук ежегодно, не считая тех вспышек, когда потери становятся гораздо значительнее. Пользуясь уже имеющимся опытом и нащупывая новые пути, при наших огромных пространствах и неисчислимых культурах, разнообразнейших условиях климата, фитопатология может достигнуть такого размаха и таких успехов, о которых трудно составить себе представление, но о которых хотелось бы мечтать»12.
Проблеми фітопатології