Артур Артурович Ячевський - відомий ботанік, міколог та фітопатолог

обробка в лабора­торії, і впродовж 1913-1916 рр. було виявлено широке розповсюдження бактеріально­го раку на плодових деревах та винограді від Прибалтики до берегів Чорного моря, в Криму і на Кавказі. Бактеріози вражали також різні сорти цукрового буряку, плоди томатів, картоплю, сорго. Роботи з вивчення бактеріальних хвороб рослин очолив І. Л. Сербінов у спеціально створеному підвідділі бактеріозів - першій установі в Росії, де розпочалися систематичні дослідження в цьому напрямку8.

Після від'їзду І. Л. Сербінова у 1916 р. до Одеси дослідженням бактеріальних хвороб картоплі у підвідділі бактеріозів впродовж 1919-1921 рр. займалася К. Ф. Штробіндер, через смерть якої її роботи залишились незавершеними. А з 1923 р. систематичні дослі­дження з вивчення бактеріозів рослин розпочав Г. К. Бургвиц, який займався хворобами огірків, гарбузів, цукрового буряку, тютюну, винограду та деяких південних культур, зокрема орхідей9.

У Відділі А. А. Ячевського розпочинали свою наукову діяльність й інші дослідни­ки, що потім стали відомими фахівцями. Його помічником та за сумісництвом бібліо­текарем тут у 1917 р. працював старший спеціаліст Г. М. Дорогін. З 1912 р. гербарієм завідував молодший спеціаліст М. А. Наумов. З 1 січня 1914 р. консерватором працю­вав М. М. Вороніхін, який з 2 липня 1915 р. перейшов на аналогічну посаду у Тифлісь- кому ботанічному саду. У Відділі його замінив Л

Гарбовський, який теж недовго за­лишався у Петербурзі. З ініціативи А. А. Ячевського з 1-го січня 1913 р. у маєтку «Салгирка» поблизу Симферополя було відкрито Салгірську дослідну станцію, а з 1-го тра­вня при ній почав працювати мікологічний кабінет. У 1913-1914 рр. було зібрано бли­зько 400 видів грибів та досліджено хвороби плодових дерев, переважно яблунь. Так звана плямистість їх часто була викликана грибами, але спровокована фізіологічними причинами10. Коли завідувач мікологічним кабінетом І. Є. Барбарин помер у 1916 р. , Л. Гарбовський був призначений на його місце.

Чимало часу приділяв А. А. Ячевський педагогічній діяльності. З 1909 р. він читав лекції у вищих навчальних закладах Петербургу - на кафедрі мікології і фітопатології Стебутовського сільськогосподарського інституту, у Лісовому петербурзькому інсти­туті, у Кам'яноострівському сільськогосподарському інституті. Після революції він брав активну участь в організації Інституту прикладної зоології та фітопатології, де потім займав посаду декана фітопатологічного відділу.

Бурхлива організаційна та педагогічна діяльність А. А. Ячевського не заважала йо­го плідній науковій роботі. За життя ним було видано більше 500 наукових праць, се­ред яких чимало фундаментальних монографій, обсяг деяких із них доходить до 1000 сторінок. Серед його мікологічних праць можна назвати двотомний визначник грибів (1913, 1917), який довгий час залишався єдиним російськомовним виданням цього напрямку. Згодом були надруковані його так звані кишенькові визначники «Опреде­литель голосумчатых грибов» (1926) та «Определитель мучнисторосных грибов» (1927), які стали настільними книгами фітопатологів. У 1933 р. вийшов унікальний підручник А. А. Ячевського «Основы микологии», де вміщено детальну історію розви­тку цієї науки11.

Особливу увагу вчений приділяв боротьбі з хворобами сільськогосподарських ро­слин, зазначаючи: «Если разобраться в этих явлениях, то надо прийти к выводу, что в среднем одна треть урожая, т. е. около 30%, ускользает из наших рук ежегодно, не считая тех вспышек, когда потери становятся гораздо значительнее. Пользуясь уже имеющимся опытом и нащупывая новые пути, при наших огромных пространствах и неисчислимых культурах, разнообразнейших условиях климата, фитопатология может достигнуть такого размаха и таких успехов, о которых трудно составить себе предста­вление, но о которых хотелось бы мечтать»12.

Проблеми фітопатології

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні