основних частин: статора та ротора, між якими є повітряний проміжок. У пазах статора вкладається обмотка, яка в залежності від типу двигуна може бути трифазною, двофазною та однофазною. Проміжок між статором та ротором робиться мінімальним та складає 0,3-1,5 мм у залежності від потужності двигуна. Це пояснюється тим, що статор та ротор пов’язані між собою тільки електромагнітно. Чим менше проміжок, тим краще цей зв'язок.

Ротор складається з сердечника, насадженого на вал, та обмотки, укладеної в пази сердечника. Останній збирається з листової  електротехнічної сталі завтовшки 0,2 - 0,5 мм. Окремі листи ізолюються один від одного для зменшення втрат від вихрових струмів у сталі ротора.

У залежності від типу обмотки ротори поділяються на ротори з фазовою обмоткою (фазний ротор), з коротко замкнутою обмоткою та без обмотки (порожнистий ротор).

Фазний ротор має трифазну обмотку, з`єднану, як правило, в зірку, кінці якої з’єднані з контактними кільцями. На кільця накладені щітки, з`єднані з пусковим реостатом (мал. 5) [Схеми з’єднань ротора з фазною обмоткою: ОР - обмотка ротора, К ? кільця, Щ - щітки, ПР - пусковий реостат]. Двигуни з фазним ротором - це завжди потужні двигуни (75 кВт і більше).

Будова коротко замкнутих роторів значно простіша за будову фазних. Замість обмотки в закриті пази сердечника закладаються мідні чи заливаються алюмінієві стрижні, які від сердечника не ізолюються. З торцевих боків стрижні 1 з'єднуються між собою замикаючими кільцями 2. Таким чином, отримується коротко замкнута обмотка (мал.  6)

Таку обмотку часто називають "білячою кліткою".

Двигун з порожнистим немагнітним ротором у теперішній час є найпоширенішим виконавчим двигуном у системах автоматичного регулювання. Завдяки малій вазі ротор має незначний момент інерції, що є дуже цінною властивістю двигуна.

Конструктивно будова цього двигуна схематично подана на мал.  7 [Схема конструкції двигуна з порожнистим немагнітним ротором]. Зовнішній статор 1 нічим не відрізняється від статора звичайного асинхронного двигуна. В пазах статора розташовуються обмотки 4 (управління та збудження), здвинуті в просторі на 90°. Внутрішній статор 2 набирають також з листів електротехнічної сталі на циліндричному виступі одного з щитів. Він слугує для зменшення магнітного опору на шляху основного потоку, який проходить через повітряний проміжок.

Порожнистий ротор 3 двигуна виконується у вигляді тонкостінного (0,2 - 1 мм) стакана зі сплавів алюмінію. Своїм дном ротор жорстко кріпиться на валу 5, який вільно обертається в підшипниках, розташованих у підшипникових щитах. Між статорами та стінками ротора є повітряні проміжки (0,14 - 0,25 мм).

У двигунах потужністю 1,5 Вт обмотки збудження та управління розміщуються в пазах внутрішнього статора. Тоді зовнішній статор служить лише для зменшення магнітного опору. При такій конструкції значно полегшується процес укладання обмотки.  

ЯВИЩА,  ЯКІ ВИНИКАЮТЬ В АСИНХРОННОМУ ДВИГУНІ ПІД ЧАС ОБЕРТАННЯ РОТОРА

Асинхронний двигун можна розглядати як трансформатор не тільки при нерухомому роторі, але і під час його обертання. В цьому випадку асинхронний двигун є перетворювачем не тільки напружень, струму і числа фаз, але і частоти і роду енергії.

За аналогією з трансформатором розглянемо робочий режим роботи асинхронного двигуна.

Припустимо, що