Аудит банківських установ

Банки (від італ. Ьапсо — лава, лавка міняйли (людина, яка за­ймається розміном або обміном грошей)) — фінансові установи, що акумулюють тимчасово вільні кошти (нагромадження), надають їх у тимчасове користування у формі кредитів чи позик, виступають посе­редниками у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, організаціями і установами та окремими особами, регулюють гро­шовий обіг у країні, у тому числі випуск (емісію) цінних паперів і нових грошей, проводять операції з золотом, іноземною валютою тощо. За функціями і характером виконаних операцій банки поділя­ються на центральні (емісійні), комерційні (депозитні), інвестиційні, іпотечні, ощадні, а також банки-гаранти, акціонерні, банки-емітенти, інноваційні, банки-кореспонденти, банки міжнародних розрахунків

(БМР), універсальні.

Банківська система України є дворівневою, до неї входять На­ціональний банк та комерційні банки різних видів і форм власності, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську систему.

Верховна Рада України через свою Рахункову Палату контролює діяльність Національного банку України.

Банківські установи є одним із найважливіших елементів ринко­вої інфраструктури.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. банки підлягають обов'язковому аудиту для підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності. Причому замовником аудиту виступає сам банк і він же оплачує надані аудиторські послуги відповідно до договору між банком і аудиторською фірмою (аудитором). Діяльність комерційних і при­ватних банків контролюється Національним банком України шля­хом проведення контрольних тематичних перевірок.

З іншого боку, для забезпечення прибутковості кредитних операцій банківські менеджери постійно (оперативно) аналізують кредито­спроможність своїх клієнтів для вирішення питання про надання по­зик і встановлення реальних умов кредитування

Насамперед слід з'ясувати, чи достатньо ліквідний потенційний позичальник (на­явність у нього необхідних грошей (коштів) для своєчасного пога­шення кредиту, чи раціонально (ефективно) використовується власний та позичений капітал, які перспективи розвитку його ділових операцій). Бажано спрогнозувати, чи не загрожує ймовірному клієнток, банкрутство, порівняти його фінансовий стан з фінансовим станом конкурентів та суміжних суб'єктів підприємницької діяльності.

Основною метою банківського нагляду є процедури перевірки І ре­гулювання банківської діяльності для підвищення її ефективності і безпеки, а також захист інтересів дрібних вкладників від шахрайств; та підтримання стабільності банківських установ шляхом усунення "системних ризиків". Сутність їх полягає в тому, що банкрутство хоча б одного банку може спричинити банкрутства інших банків і навіть втрату довіри до всієї банківської системи. Із зареєстрованих станом на 1 січня 2004 р. 179 банків України 20 перебувало у стадії ліквідації.

Мета зовнішнього аудиту банку — висловлення думки про те, що фінансові звіти банку реально відображають фінансовий стан та ре­зультати діяльності за відповідний звітний період. Основними про­блемами банківської діяльності є належний контроль достатності власного капіталу банку, збільшення обсягів кредитів в економіку, зменшення частини проблемних (прострочених і сумнівних) кредитів, підвищення рівня прибутку, рентабельності активів тощо. Дотримав ня банком установлених нормативів може свідчити про відповідні зниження рівня ригїиковості здійснюваних операцій та поліпшенн¹¹ фінансового стану банківських установ.

Конкуренція на грошовому ринку, застосування інформаційних технологій І комп'ютерної техніки змушують банківські установи вишукувати нові види вкладів (до запитання, строкові та ощадні), оскільки вклади є основним джерелом формування ресурсів банків. До основних етапів управління формуванням ресурсної бази банків слід віднести стратегічне планування, прийняття виважених рішекі і оперативну діяльність. При цьому основним синтезуючим джере­лом інформації, що комплексно характеризує діяльність банку, є його баланс. Аналіз балансу банку дає можливість виявити джерела