Аудит формування власного капіталу
Між ситуаціями зацікавленості фірми у розширенні виробництва та у його зменшенні лежить точка рівноваги, коли фірма бажала б зберегти досягнуті обсяги виробництва. Не важко дійти висновку, що Цією точкою буде обсяг виробництва, при якому граничні витрати зрівняються з граничним доходом, а фірма отримає максимальний прибуток чи мінімальний збиток:
Це рівняння називається правилом визначення обсягів виробництва. Воно має кілька характерних особливостей, які слід враховувати у подальшому аналізі:
— правило можна застосовувати лише за умови, що фірма віддає перевагу виробництву, а не його за криттю. У разі закриття виробництва потрібні додат кові порівняння середніх змінних витрат і граничного доходу. Коли граничний доход більший, ніж середні змінні витрати, фірма, приймаючи рішення про вироб ництво, може максимізувати прибуток чи мінімізува ти витрати; коли співвідношення зворотне — доцільі ніше припинити виробництво;
— застосування правила не обмежується лиш умовами конкурентного ринку; його можна застосовуй вати також для аналізу інших моделей;
— для конкурентного ринку можна застосовувати особливий випадок цього правила:
На рис. 7. 4 наведено графічне порівняння границя ного доходу, граничних і середніх витрат.
Якщо лінія граничного доходу перетинає криву середніх витрат, то фірма вирішує проблему максимі-зації прибутку. Його максимальний розмір досягається у точці, де перетинаються лінія граничного доходу та крива граничних витрат Загальний розмір при бутку при цьому дорівнюватиме площі прямокутника, який утворюють вісь цін, лінія граничного доходу, лінія обсягу виробництва та лінія, що відповідає се реднім витратам при цьому обсязі виробництва.
Якщо лінія граничного доходу проходить нижче, ніж крива середніх витрат, але перетинає криву середніх змінних витрат, то, обираючи певний обсяг виробництва, фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Вони будуть найменшими у точці перетину кривої граничних витрат та лінії граничного доходу, їхній розмір також можна визначити через площу відповідного прямокутника (див. рис
Якщо лінія граничного доходу не перетинає криву середніх змінних витрат, то для фірми доцільніше відмовитися від виробництва та концентрувати увагу на пошуку шляхів усунення постійних витрат, які у цій ситуації будуть дорівнювати збиткам.
Аналіз взаємозв'язку граничних витрат і граничного доходу дає можливість побудувати криву пропозиції фірми у короткотерміновому періоді. Якщо ціна товару встановлюється нижче від мінімального значення середніх змінних витрат, то пропозиція фірми дорівнюватиме нулю. Фірма розпочне виробництво і запропонує продукцію для продажу з того моменту, коли ціна перевищить мінімум середніх змінних витрат. Подальше збільшення ціни буде призводити до виробництва такого обсягу продукції, який відповідатиме координатам точки перетину лінії ціни (граничного доходу) з кривою граничних витрат. Тому відрізок кривої граничних витрат фірми, який лежить вище від кривої середніх змінних витрат, є кривою її пропозиції у короткотерміновому періоді.
Таким чином, використання як першого, так і другого підходу приводить до однакових висновків. В узагальненому вигляді модель прийняття рішень, які максимізують вигоди підприємства у короткотерміновому періоді, наведено у табл. 7. 3.
Максимізація прибутку в довготерміновому періоді
Перехід до аналізу довготермінового періоду потребує переходу від аналізу поведінки окремої фірми до з'ясування взаємодії всіх фірм у процесі утворення ринкової пропозиції та формування ринкової