Аудиторські докази та оцінка якості роботи аудитора
Докази, отримані аудитором унаслідок процедур підтвердження, мають високий рівень надійності тільки тоді, коли процес надсилання запиту третій особі й отримання відповіді повністю контролюється аудитором.
Жодна аудиторська перевірка не відбувається без використання процедури підрахунку, суть якої полягає у арифметичній точності первинних документів та реєстрів обліку або у самостійному проведенні підрахунків.
Важливим джерелом прийняття рішень під час аудиторської перевірки є докази, отримані з допомогою аналізу найважливіших показників і співвідношень, у підсумковому дослідженні відхилень і взаємозв'язків, які суперечать іншій інформації про цю справу, або відхиляються від показників, які очікуються.
Спостерігаються певні розбіжності у поглядах вітчизняних і зарубіжних економістів на суть, значення і час застосування цих процедур. Зарубіжні економісти вважають, що аналітичні процедури — це оцінка фінансової інформації на підставі вивчення ймовірних співвідношень між фінансовими та нефінансовими даними, в тому числі порівняння записаних сум з визначеними аудитором. Важливість аналітичних процедур у зарубіжній практиці засвідчує те, що методика їх виконання регламентується окремим МСА № 520
"Аналітичні процедури". Згадані процедури у вітчизняній практиці не набули такого значення і вагомості, як за кордоном, і використовуються обмежено. Існує також різниця у часі їх застосування. У зарубіжній економічній літературі рекомендовано застосовувати аналітичні процедури на стадії планування, та на завершальній стадії. Аудитори в країнах Заходу віддають перевагу використанню прийомів прогнозного (перспективного) економічного аналізу, а вітчизняні спеціалісти переважно зупиняються на ретроспективному аналізі. Аудиторські докази, отримані на стадії планування, можуть значно зменшити обсяги подальших перевірок
3. Основною метою контролю якості роботи аудитора є забезпечення відповідності здійснення аудиторської перевірки загальноприйнятим стандартам. У МСА № 220 "Контроль якості аудиторської роботи" розкрито методичні рекомендації щодо контролю роботи аудитора. Зокрема: а) з політики та процедур аудиторської фірми стосовно роботи в цілому; б) з процедур стосовно роботи, дорученої асистентам під час проведення аудиту.
Контроль діяльності аудиторів є основним елементом програми підтвердження якості, на якому ґрунтуються аудиторські перевірки. Контроль діяльності аудиторів передбачає: забезпечення необхідними інструкціями членів аудиторської групи на початку перевірки; узгодження аудиторської програми; визначення адекватності відображення в робочих документах аудиторських доказів і висновків; забезпечення точності, об'єктивності, конструктивності та своєчасності аудиторського звіту; досягнення мети аудиту.
Контроль за роботою аудиторів постійно здійснює керівник аудиторської фірми або його заступник, на всіх стадіях аудиторської перевірки (від планування до узагальнення інформації) незалежно від виду аудиторських послуг (аудит фінансової звітності, аудиторські тематичні перевірки, аудит відповідності, управлінський аудит).
В аудиторських фірмах періодично відбуваються внутрішні перевірки якості аудиту, так звана самостійна робота аудитора. Ці перевірки здійснює посадова особа, призначена керівником аудиторської фірми. У великих фірмах
може існувати посада "менеджера забезпечення якості", в обов'язки якого входить тільки здійснення перевірок якості аудиту. Такі перевірки мають на меті визначити відповідність діяльності аудиторів загальноприйнятим і вну- трішньо-фірмовим стандартом, а також визначити рівень ефективності аудиту. Обов'язковий елемент перевірки якості праці аудиторів — надання рекомендацій про поліпшення їх роботи.
Програма перевірок якості в невеликих за розміром аудиторських фірмах коригується з урахуванням їх структурної побудови. У випадку нераціональності застосування внутрішніх перевірок аудиту використовують окремі