Австрія в післявоєнний період

В світлі висунутого міжнародним комуністичним і робочим рухом і науково обґрунтованого Комуністичною партією Австрії положення про можливість в сучасних умовах мирного переходу від капіталізму до соціалізму дослідження правових форм і особливостей відновлення і розвитку австрійської держави в перше десятиліття після другої світової війни має велике науково-теоретичне і політичне значення.

Даний період в історії австрійської держави був насичений складними державними і міжнародно-правовими проблемами. Австрійська проблема, як одна з європейських проблем міжнародно-правового характеру, була складна особливістю юридичного припинення стану війни з Австрією, питаннями ефективної союзницької системи контролю над країною в цілях її демократизації, шляхами відновлення повного суверенітету австрійської держави.

Дослідження цих питань показує, що своїм існуванням як незалежна і суверенна держава, правовою базою якої служать Державний до говір і закон про постійний нейтралітет, Австрія зобов'язана Радянському Союзу і своїм демократичним силам.

Міжнародно-правові проблеми Австрії доповнювалися і перепліталися з її державно-правовими проблемами: особливістю освіти загальний австрійських установ і їх міжнародного визнання, питаннями демілітаризації, денацифікації і демократизації країни.

Історія своєрідного розвитку австрійської держави визначалася перш за все його економічною основою, на базі якої відбувалися зміни в державно-політичній надбудові. Особливості розвитку австрійського державно-монополістичного капіталізму не були виключенням з числа інших буржуазних країн і зумовили посилення влади монополій, подальше загострення класової боротьби. У таких умовах в державному механізмі Австрії спостерігалися зміни властиві всім буржуазним країнам: посилення централізації державної влади, бюрократизація державного апарату і зрощення його з монополіями; спостерігалася хронічна криза буржуазної парламентської системи і буржуазної демократії в цілому.

В зв'язку з цим не можна не пригадати про теоретиків з австрійського табору соціал-реформіста, які намагаються зобразити державно-монополістичний капіталізм своєї країни майже як соціалізм, а буржуазна держава як «держава загального благополуччя». Зміни в механізмі австрійської держави доводять повне банкрутство теорії реформіста про шляхи переходу від капіталізму до соціалізму. Тому в сучасних умовах, коли одному з головних завдань, поставлених Комуністичною партією Радянського Союзу, є і «надалі

. . викривати анти народну, реакційну суть капіталізму і усілякі спроби прикрасити капіталістичний устрій», актуальність вибраної теми не викликає сумнівів.

Тим часом увага радянських і зарубіжних марксистських дослідників, перу яких належать важливі і цікаві роботи, направлено в основному на проблеми австрійської економіки, комуністичного і соціалістичного руху, міжнародних відносин, тобто державно-правові аспекти в цих роботах зачіпалися лише по доладно. Дисертант робить спробу частково усунути цей пропуск і розкрити питання відновлення і розвитку австрійської держави в історико-правовому плані.

Виходячи з вищезгаданого, в роботі поставлені наступні основні завдання дослідження:

1. Розкрити державні і міжнародно-правові проблеми становлення і розвитку австрійської суверенної держави і роль СРСР в справі його відновлення.

2. Досліджувати процеси, що відбуваються в економічній і політико-юридичній надбудові австрійської держави.

3. Показати негативну роль державної коаліційної діяльності правого керівництва соціалістичної партії з буржуазною народною партією і боротьбу Комуністичної партії Австрії за демократизацію суспільного і державного устрою країни.

Методологічною основою роботи були праці класиків марксизму-ленінізму; документи нарад комуністичних і робочих партій; матеріали XVII і XVIII з'їздів, а також партійної конференції 1958 року

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні