Автоматизация учета в аптеках и фармацевтических центрах

терміну «активи» необхідне тлумачення но­вого терміну — «економічна вигода» — потенційна можливість отримання підприємством грошових засобів від використання ак­тивів (Закон, ст. 1).

Таким чином, активи аптеки — це ресурси, призначені для от­римання прибутку. Вони поділяються на поточні, фіксовані та інші активи.

Основною функцією аптеки є реалізація (торгівля) медика­ментів та інших фармацевтичних товарів. Через те основну питому вагу (до 75%) у загальних активах складають поточні активи. Для промислових фармацевтичних підприємств основну питому вагу складають необігові фіксовані активи (основні засоби, нематеріаль­ні та інші активи), тому що головна їх функція — виробництво лі­карських засобів.

Поточні обігові активи, у свою чергу, поділяються на товарні за­паси, грошові засоби (готівка) та інші активи.

Важливим показником товарного забезпечення (покриття) про­дажу є товарні запаси, які в поточних активах посідають головне міс­це (60-75%). За призначенням товарні запаси поділяються на поточні (для щоденного продажу), сезонні (для лікування сезонних захворю­вань, а також заготівлі лікарської рослинної сировини) і цільові (при­значені для ліквідації епідемії (вакцини, сироватки та інші медикамен­ти спеціального призначення).

До фіксованих (необігових) активів, як правило, за кордоном за­раховують рухомість (транспорт) і нерухомість (земля, будинки, тор­говельне обладнання). Згідно з економічною термінологією, це основ­ні засоби, які визначаються як активи

До інших активів зараховують різні невідчутні активи: товарні знаки, пільги (дотації), оренда, економічна престижність та ін.

Пасиви аптеки — це боргові зобов'язання перед кредитора­ми. Вони поділяються на дві групи: поточні (повинні погашатися протягом року) переважають в аптеці по закупівлях медикаментів і довгострокові (терміни погашення боргів — понад рік), до них зараховуються довгострокові позики (кредити). Довгострокові пасиви призначені для будівництва аптеки, придбання транспорту або обладнання.

2. 5. Основи бухгалтерського обліку

Основна мета бухгалтерського обліку полягає в створенні систе­ми отримання інформації, яка б забезпечувала ефективне управління підприємством. Така система повинна бути зорієнтована на користува­чів інформації, перш за все, внутрішніх (рис. 2. 3) 

Рис. 2. 3. Користувачі системи облікової інформації

Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звіт­ності:

• автономність підприємства — кожне окреме підприємство, як юридична особа відокремлено від власника щодо його осо­бистого майна та зобов'язань;

• безперервність діяльності — оцінка активів і зобов'язань підпри­ємства, виходячи з того, що його діяльність буде продовжена;

• періодичність - розподіл результатів діяльності на встанов­лені періоди для складання фінансової звітності;

• послідовність передбачає постійне застосування підпри­ємством обраної облікової політики, зміна якої повинна бути обґрунтованою та знайти відображення у фінансовій звітності;

• історична (фактична) собівартість є пріоритетом в оцінці ак­тивів підприємства;

• відповідність доходів та витрат, які відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надход­ження і оплати грошей;

• повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію не тільки про фактичні, але й потенційні ре­зультати господарських операцій;

• обачність — методи оцінки, які використовуються в бух­галтерському обліку, повинні запобігати завищенню оцінки

активів і доходів підприємства, а також заниженню оцінки

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10