Авторитаризм

(після перерахунку голосів, викликаного протестами, результат виявився тим же) і отримала 60 мандатів в парламенті. Отже, для обрання президента їй бракуватиме лише одного голосу, і, як думається, не буде великою проблемою відшукати його серед депутатів опозиційних і конкуруючих партій. Політичні опоненти і «прорив в демократизацію» Вибіркова система Молдови є пропорційною. Проте і вона має свої особливості. Винятковість вибіркової системи цієї країни в тому, що у виборах нарівні з партіями, політичними блоками і громадськими організаціями можуть брати участь і окремі незалежні кандидати. Проте, попасти до парламенту Молдови можуть лише ті, хто пройде 6% бар'єр, що для окремого незалежного кандидата є завданням непосильною, як і для багатьох організацій і партій.  На квітневих виборах в боротьбу за депутатські місця вступило 17 політичних суб'єктів, 5 з них - незалежні кандидати (жоден з них до парламенту не прошел). Всього ж до законодавчого органу увійшли 4 партії (разом з комуністичною). Три інші партії в парламенті є опозиційними - це «Ліберальна партія» (ЛП), демократична для Ліберала партія (ЛДПМ) і альянс «Наша Молдова». Разом вони набрали 46 мандатів Всі ці партії в один голос заявляють про необхідність входження Молдови в ЄС і не розглядають розвиток стосунків в рамках СНД як пріоритетне для Молдови, а «Наша Молдова» навіть наполягає на виході країни із складу СНД. Демократична для Ліберала партія пообіцяла в разі приходу до влади «приєднати Молдову і до проекту Nabucco». Комуністи в європейському питанні більш помірні, ніж їх опоненти, і висловлюються за збалансовану політику по відношенню до Росії і ЄС, а питання про можливу інтеграцію з Європейським Союзом взагалі не піднімають.  У зв'язку з цим нинішнє керівництво республіки для Росії з точки зору геополітичної ситуації є стратегічно зручним, навіть не дивлячись на протиріччя, пов'язані з положенням в Придністров'ї
Поки у влади в Молдові будуть комуністи, Молдова радикально не мінятиме свого зовнішньополітичного курсу. У разі ж загрози виходу з-під цього впливу в справу може бути пущена придністровська карта.  Задовольняє нинішній стан речей в Молдові і Захід. США і ОБСЄ позитивно оцінили парламентські вибори і не висловили практично жодних претензій до організації і проведення вибіркової кампанії. У заяві ОБСЄ говориться: «В цілому вибори відповідали більшій частині зобов'язань, узятих на себе Молдовою в рамках ОБСЄ, Поради Європи, а також іншим міжнародним стандартам. Вибори, проте, не повністю відповідали деяким ключовим зобов'язанням, зокрема відносно умов для ведення вибіркової кампанії і доступу до засобів масової інформації».  Така терпимість до політичного режиму в Молдові з боку Заходу пояснюється тим, що нинішнє керівництво, не дивлячись на своє забарвлення, все ж не прагне до відновлення російської присутності в країні і не бажає брати участь в геостратегічних проектах під егідою Росії. Зі всіх проектів, що функціонують на пострадянському просторі, Молдова є членом лише одного – СНД. З іншого боку, проєвропейська риторики в програмі і діях комуністів не менше, ніж в опозиційних партій, і вже більше, чим, наприклад, в білоруського керівництва. І це вигідно відрізняє Молдову від Білорусі.  Як би парадоксально це не звучало, саме комуністи Молдови будують європейську Молдову, нехай навіть і на словах. Навіть безлади в Молдові і реакція на них керівництва країни зайвий раз підтвердили, що влада Молдови прагнути зберегти свою «європейську особу». Воронін
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи