Азовське море
Азовське море
Багато народів, які мешкали тисячоліттями на березі Азовського моря, називали його по-різному, але всі відображали його основну природну особливість - достаток та головну фізико-географічну якість - мілководність. Скіфи називали його Кар-гулак ("Багате на рибу"), Меоти - Темеринда ("Матір морів"), древні римляни - Палюс Меотис ("Болото меотийське"), турки - Бахр Ассик ("Море темно-синє"), араби - Бахр-эль-Азак ("Море - фортеця"). Ця назва і закріпилася з 13 століття. І дійсно, той хто володіє цим морем, той має вихід у Світовий океан. Тому російський цар Петро Великий, створюючи Російську імперію, надавав особливої уваги завоюванню морських просторів. Як ніяке інше море в світі воно мало багато інших назв - враховуючи викривлення - біля чотирьохсот.
Море відноситься до середземноморського басейна Атлантичного океану і розташовано на півдні України та Росії між 45 град. 16 хвил. і 47 град. 17 хвилин північної широти та 33 град. 36 хвилин і 39 град. 21 хвилина східної довготи. Його площа 38 тис. кв. км, об'єм 320 куб. км, середня глибина 7,4 м, а максимальна 15 м, що недостатньо для проходу великих океанських судів. Тому до портів України - Бердянськ, Маріуполь та Росії - Таганрог, Єйськ ведуть спеціальні канали по яким на протязі року (тому що море практично не замерзає) пливуть сюди кораблі з Турції, Греції, Італії, Іспанії, Югославії, Болгарії, Куби, Індії та багатьох інших країн. Щорічно ці канали поглиблюють, розчищають, чим завдають великої шкоди морській флорі та фауні.
Особливістю Азовського моря є його майже повна відокремленість від Світового океана. Через Керченську протоку довжиною близько 41 км при ширині від 4 до 45 км відбувається обмін водою з Чорним морем в незначній кількості. Головними джерелами постачання води є ріки і природні опади. Основні водні артерії Дон, який приносив у море біля 30 куб. км води та Кубань - 11 куб. км, а також ріки Приазов'я, які вносять біля 1 куб
В акваторії щорічно накопичується біля 12 млн. тон речовин, з яких за рахунок річкового зносу твердих більше 8 млн. тон, органічних речовин фітопланктону та бентосу більше 2 млн. тон і майже стільки ж карбонатів. До цього слід додати 2,5-3 млн. тон продуктів абразії берегів. Все це сприяє осадконакопиченню на дні із швидкістю 2 мм за рік. Це