Балетмейстерська творчість

лінію дії образів через сюжет та драматургічну побудову твору. Знання ідеї та мети твору, яку ми збираємось розкрити і донести до глядачачерез образ (в стилях і характерах), мусять збігатися з музичним втіленням.

Композитор вкладає в музичне вирішення твору суму завдань: емоції, настрій через характеристику персонажів та розвиток їх дії - все це вибудовується через музичну драматургію, тому, прослуховуючи музику, у нас виникають асоціації майбутніх образів. Для побудови хореографічного образу найголовнішими є мова - текст, тому треба точно знати, в якому характері ним треба користуватися (природжений, національний, віковий), через який малюнок використовуємо конкретну дію, що розкриває образ. В процесі цієї праці фантазія балетмейстера створює текст, малюнок, через синтез дії, яка розкриває окремі образи та ідею твору в цілому. М. Фокін зізнавався: "Я вчився танцю у простих людей, у сільських жителів, циган, горців Кавказу, кримських татар, у російських баб і мужиків, і, якби я почав говорити їм про ритм небесних світил і відношення цього ритму до їхнього танцю, вони б засміяли мене. А, між іншим, в народних танцях є ритмічне багатство та правда жесту, той національний характер, та мудра мова руху, яка виникла ізсамого життя. Народний танець є живильним соком для танцю театрального. Як симфонічна музика використовує народні теми, так і театральний танецьзбагачується народною хореографією".

Правда хореографічного образу опирається на правду народного танцю, на правду життя і правду людських взаємин. Кожний хореографічний твір будується за законами драматургії. Хореографічний образ також не може обійтись без цих законів. В сценічному образі мусить бути експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація та розв'язка - все це вибудовується через сюжетну лінію дії образу.

Музика народжує образ в уяві і, щоб зробити його живим, балетмейстер мусить дати йому можливість заговорити мовою хореографії.

Виразність хореографічної мови розкриває стиль, характер, ідею, дії образу через сюжет, незважаючи на умовність хореографічного мистецтва

Будуючи масові сцени, треба пам'ятати, що образ маси - образ народу - дуже значимі в конкретній ситуації, в атмосфері конкретного часу - епохи. Враховуючи вищесказане, треба зазначити, що масові сцени доповнюються ще художнім оформленням (декорації, світло, костюми), тільки в такому випадку все це може претендувати на сценічну правду. Цільність виражених в танці почуттів, думок, людського характеру - це образна суть кожного народного танцю.

Режисура в балеті - це мистецтво створення єдиного, гармонійного, цілісного образу твору за допомогою всіх складових театрального синтезу: музики, пластики-тексту та художнього оформлення (декорації, світло, костюми).

Розділ ІІ. Робота балетмейстера з композитором

 В розвитку і взаємодії образів народжується музична драматургія балету, яка і є основою для хореографії - без музики нема танцю.

Музика для танцю, - писав Ж. Ж. Новер, - те ж саме, що слова для музики. . . Добре написана музика повинна говорити образами".

Музика для балетмейстера - невичерпна скарбниця. Композитор в своїй творчості теж використовує народне надбання, але він звертається і до більш складних музичних жанрів та форм, таких як опера або симфонія.

Музика - душа танцю. В ній закладено емоційний лад, ритмом підкреслюється

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13