Барокові риси української літератури XVII-XVIII століть

можливо, ніколи не побачать. І трудяться важко, самовіддано, на межі відчаю і зриву. Але вибору в них немає, бо є лише один єдиний шлях – до чудової долини та її майбутніх казково прекрасних палаців.

Ця картина – метафора будь-якої творчості взагалі, але водночас тут можна побачити й поетичний образ самої доби Бароко, її самовідданого служіння красі, її великих діянь, страхів і тривог. У світовідчутті людини Бароко є чимало спільного з душевним станом рубенсівських возіїв каміння, які докладають неймоврних зусиль, аби не спинитися на своєму шляху до прекрасної мети серед скель і урвищ.

Список літератури

  1. А. Макаров “Світло українського бароко”, Київ, “Мистецтво” 1994.
  2. В. М. Русанівський, М. В. Гончаренко, М. П. Кодак, Л. М. Новиченко, П. П. Толочко, О. К. Федорук “Культура українського народу”, Київ, “Либідь” 1994.
  3. М. М. Алексієвець, М. М. Більчук, М. С. Бойко, М. Г. Братасюк, О. М. Воротюк, О. М. Герман, В. І. Гринчицький, О. О. Дукачов, М. І. Кирюшко, Т. С. Комарова, Л. С. Курант “Культура відродження в Україні”, Львів, “Астерікс” 1993.
  4. “Українська культура. Лекції за редакцією Дмитра Антоновського”. Київ, “Либідь” 1993.
  5. К. І. Хижняк “Києво-Могилянська Академія”, Київ “Вища школа” 1981.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні