Базові принципи організації роботи аптек
Під належною фармацевтичною практикою розуміють фахову підготовку аптечних фахівців, в центрі якої - інтереси пацієнта і громадськості. Вона являє собою сукупність правил і вимог до діяльності аптечних фахівців щодо зміцнення здоров'я і профілактики захворювань серед населення, відпуску хворим і використання ними рецептурних препаратів та самолікування, а також рекомендацій стосовно впливу на прописування і застосування ліків.
Основними її завданнями є:
зі сторони фармацевтичного фахівця:
- відпуск хворим ліків та виробів медичного призначення належної якості;
- надання пацієнту необхідної інформації і порад (фармацевтична опіка);
- відстежування ефекту від застосування реалізованих ліків, наданої інформації і порад;
- орієнтація кожного елемента фармацевтичного обслуговування на конкретного пацієнта у найзрозумілішій і доступній формі;
зі сторони аптеки:
- фахова фармацевтична допомога хворим, незалежно від соціально-економічного статусу, етнічної належності, вікової категорії тощо;
- активне сприяння раціональному, економічному і фармакологічно обґрунтованому призначенню і правильному використанню ліків.
Забезпечення цих завдань можливе у випадку, коли:
- основною ідеологією фармацевтичної практики слугуватимуть фахові чинники, хоча значення економічних показників діяльності не відкидається;
- аптечний фахівець матиме можливість впливати на рішення про використання ліків;
- взаємостосунки з іншими фахівцями охорони здоров'я, зокрема з лікарями, будуть партнерськими, довірливими та конфіденційними з усіх аспектів фармакотерапії;
- взаємостосунки з іншими фармацевтичними фахівцями будуть колегіальні, позбавлені нездорової конкуренції і направлені на покращення фармацевтичних послуг;
- фармацевтичний фахівець володітиме необхідною медичною і фармацевтичною інформацією про кожного хворого (це спрощується наявністю паспорта призначуваних хворому ліків);
- фармацевтичний фахівець володітиме незалежною, вичерпною і об'єктивною інформацією про лікарські засоби і схеми фармакотерапії;
- усі фармацевтичні фахівці будуть особисто відповідати за підтримання та оцінку власної компетентності протягом усього часу фахової діяльності;
- розподілятиметься відповідальність між завідувачем аптеки і працівниками за якість фармацевтичної допомоги;
- освітні програми підготовки та перепідготовки фармацевтичних фахівців віддзеркалюватимуть поточні та очікувані зміни у фармацевтичній практиці;
- в державі будуть запроваджені національні стандарти належної фармацевтичної практики.
Як видно з даних схеми 2.4, належна фармацевтична практика містить чотири основних елементи, які повинні регулюватися національними стандартами:
1. Діяльність, пов'язана зі зміцненням здоров'я, попередженням його погіршення та досягнення здорового способу життя. Настанови стосуються:
- можливості конфіденційної бесіди;
- консультації пацієнта стосовно загальних питань, пов'язаних зі здоров'ям;
- залучення аптечних фахівців до спеціальних програм забезпечення адекватності і професіоналізму консультацій;
- забезпечення якості обладнання і діагностичних тестів, що