Базові принципи організації роботи аптек

засобів і місцевими органами виконавчої влади доку­мент, який засвідчує відповідність наявних приміщень та устаткування структурного підрозділу встановленим вимогам і можливість викорис­тання для роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

На фасаді будівлі, де розміщується структурний підрозділ аптеки, повинна бути вивіска із зазначенням його назви ("Аптечний пункт", "Ап­течний кіоск"), що не вважається рекламою. Крім цього, перпендику­лярно до стіни будівлі кріпиться зовнішній сигнальний покажчик. Він являє собою рівносторонній хрест зеленого кольору, у центрі якого розміщено зображення чаші зі змією, яка її обвиває, білого кольору. Габаритні розміри зовнішнього сигнального покажчика повинні бути не менше 400 мм і він повинен освітлюватися у темний період доби.

Режим роботи структурних підрозділів аптеки встановлюється суб'єк­том господарювання за погодженням з відповідним місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядуванням. У разі за­криття приміщення структурного підрозділу для проведення ремонту, технічного переобладнання чи інших робіт суб'єкт господарювання по­винен повідомити про це заздалегідь, але не пізніше ніж за 5 днів, розміс­тивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

Формула ширини розвитку аптечної мережі

Ефективною формою реалізації завдань стосовно лікарського забез­печення населення і лікувально-профілактичних закладів є аптечні ме­режі, організовані як виробниками й оптовими фірмами, так і підприєм­ствами, діяльність яких має на меті лише роздрібну реалізацію лікарсь­ких засобів. Аптечні мережі можуть бути власністю підприємства (фірмова аптечна мережа), організовані на принципах франчайзингу (ме­режа аптек-ліцензіатів, що має право використовувати на договірних за­садах відому товарну марку) або за змішаним типом.

Аптечні мережі мають різну структуру, а саме: одна аптека й систе­ма аптечних кіосків, одна аптека й система аптечних пунктів та аптеч­них кіосків, дві та більше аптек і система аптечних пунктів та/або ап­течних кіосків

Крім товарообігу, для порівняльної характеристики аптечних мереж важливе значення має показник ширини їх розвитку, який пропонуємо визначати за формулою: 

де Wc. n. - показник ширини розвитку аптечної мережі;

qc, qs та qk - кількість аптек, аптечних пунктів і аптечних кіосків у мережі;

1, 0,75 і 0,5 - питома вага кожного учасника мережі.

2. Матеріальна відповідальність в аптеці

Матеріальна відповідальність - це юридична відповідальність за майнові збитки, заподіяні аптеці.

Мета, підстави та суб'єкти матеріальної відповідальності

Основна мета матеріальної відповідальності - це забезпечення пра­цівником або групою працівників збереження доручених йому або їм то­варно-матеріальних цінностей і грошових засобів та відшкодування збитків, завданих у результаті недбайливих, необережних або умисних дій.

Матеріальна відповідальність вводиться на роботах, пов'язаних з ре­алізацією (відпуском) товарів, підготовкою їх до реалізації, а також на роботах з приймання на зберігання, обробки, зберігання, відпуску то­варно-матеріальних цінностей. Вона буває повною і обмеженою. У пер­шому випадку на працівника покладено обов'язок відшкодувати нане­сену ним шкоду в повному розмірі без будь-яких обмежень, у другому -в розмірі не більше його місячного заробітку. Повна матеріальна відпо­відальність може бути індивідуальною або колективною (бригадною).

Матеріально відповідальною особою є працівник, якому доручені у зв'язку з характером трудових обов'язків товарно-матеріальні цінності і грошові засоби та на якого в силу законодавства (касири)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні