Бібліографічна інформація

підрядкових приміток приводять пере­важно у формі арабських цифр - порядкових номерів примі­ток або зірочок.

Відсилання у вигляді зірочок використовують тоді, коли кількість підрядкових приміток невелика, і вони рівномірно розподілені по всій роботі: 2-3 примітки на кожній сторінці. При цьому зірочки (або цифри) вказуються у вигляді індексу на верхній лінії шрифту.

Культура наукової роботи передбачає і культуру її біб­ліографічного апарату, зокрема прикнижкового бібліографіч­ного списку. Сюди слід віднести і ретельність відбору доку­ментів, що включаються до списку, і раціональність побудо­ви, і наявність зв'язків з текстом, і повноту та вірогідність бібліографічних відомостей, і дотримання вимог чинних ста­ндартів, і, нарешті, наявність необхідних пояснень, примі­ток, покажчиків.

Прикнижковий бібліографічний список поміщають в кі­нці роботи після основного тексту, а за наявності додатків - переважно після них, перед допоміжними покажчиками. Списки літератури до окремих глав - зазвичай в кінці роботи під рубриками: "До глави. . . ". Пристатейний бібліографічний список розміщують після тексту статті, а коли стаття супро­воджується рефератом (незалежно якою мовою), то після нього.

При складанні списку використаної літератури (прикни­жкового списку) її слід розміщувати в такому порядку:

-       Конституція України.

-       Закони України.

-       Укази Президента України.

-       Постанови та Декрети Кабінету Міністрів України.

-       Виступи та доповіді державних діячів.

Інша використана література (книги, статті, інші ма­теріали).

2
Теоретичні аспекти бібліографування бібліотечної інформації

В наукових роботах використовують п’ять способів по­будови бібліографічного списку: алфавітний, хронологічний, алфавітно-хронологічний, нумераційний та систематичний.

Алфавітний спосіб групування літературних джерел ха­рактерний тим, що прізвища авторів та заголовки (коли авто­ри не вказані) розміщуються за алфавітом окремо після пере­ліку всіх джерел мовою наукової роботи. При алфавітному способі розміщення бібліографічних описів джерел їх список переважно не нумерують. Зв'язок бібліографічних записів зі основним текстом встановлюється за допомогою прізвища ав­тора та року видання.

Бібліографічний список за хронологією публікацій доці­льний в науковій роботі тоді, коли основним завданням спис­ку є відображення розвитку наукової ідеї або певної думки. Принцип розміщення описів тут - за роками видання. Форма зв'язку записів з основним текстом - за номерами записів у списках. Такі номери, як було вказано вище, беруться в пря­мі або округлі дужки.

Алфавітно-хронологічний спосіб групування літературних джерел доцільно використовувати тоді, коли в роботі зустрічаються декілька джерел одного автора. В таких випадках основний матеріал розміщується за алфавітним принципом, а в межах даного автора - за хронологічним.    Нумерація в да­ному випадку не обов'язкова.

Нумераційний спосіб формування бібліографічного спи­ску передбачає розміщення джерел в списку за порядком їх використання при виконанні роботи. Форма зв'язку записів з основним текстом - за номерами їх записів у списку.

Систематичний спосіб групування бібліографічного ма­теріалу використовують тоді, коли потрібно відобразити зна­чну кількість бібліографічних описів. Розміщення описів в та­кому списку може бути різним:

а) за темами глав роботи;

б) за рубриками того чи іншого розділу тематичної кла­сифікації літератури.

В систематичному бібліографічному списку розміщення описів в межах окремих рубрик може бути за алфавітом, за хронологією, за характером змісту тощо. Форма зв'язку опи­су з основним текстом - за номерами записів у списку.

Вибір способу побудови бібліографічного списку

1 2 3 4 5 6 7