Бібліографічні матеріали про Михайла Олександровича Коростовцева

Цитадель світової реакції. (Зовнішня політика Англії і міжнародні відносини). – «Проппаганда і агітація», М. , 1938 №19 – 20, С. 79 – 85.

1939

Декрет Мережі I в Наурі. – «Іст. Архів», М. , 1939. Т. 2, с. 239 – 287.

Підступи німецького фашизму в Палестині. – «Пропаганда і агітація», М. , 1939 №10, С. 45 – 49.

1940

Єгипет. – «Пропаганда і агітація», М. , 1940 №17, С. 52 – 55.

1941

З історії V династії в давньому Єгипті. – «Вісник стародавньої історії», М. , 1941 №1, С. 31 – 44.

Хетське царство. – В. У. Струве. Історія стародавнього Сходу, М. , 1941, с. 247 – 255.

1942

Вивчення історії стародавнього світу за 25 років

– 25 років історичної науки в СРСР. М. – Л. , 1942, С. 189 – 208.

1945

Про фашистську фальсифікацію історії давнього Єгипту. – «Вчені записки МГУ», вип. 81, 1945, с. 45 – 54.

 

Пік наукової діяльності

Потім його направляють в тривале відрядження до Єгипту, спочатку кореспондентом ТАСС, а потім призначають офіціозним представником Академії наук. Службові завдання, особливо у важкі воєнні і перші післявоєнні роки, віднімали багато часу і сил. Але Михайло Олександрович все ж таки викроює годинник для занять наукою. Він пише ряд статей, опублікованих в 1947 році в «Бюлетені Єгипетського інституту» і «Бюлетені Французького Суспільства східної археології», в яке він був вибраний іноземним членом. У тематиці цих робіт, так само як і в темі докторської дисертації, виразно виявляється той, що виник у М. О. Коростовцева інтерес до проблем історії єгипетської мови і писемності, яким з часом він приділятиме всю більшу увагу.

Після повернення з Єгипту в 1947 році Михайлу Олександровичу не відразу вдається повернутися до наукової діяльності. Переважна більшість його праць створена за останні два десятиліття – термін вельми обмеженим особливо якщо прийняти до уваги, що число це наближається до ста і серед них є такі капітальні публікації і монографії, як повне коментоване видання відомого папірусу із зборів Державного музею образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна – «Пригоди Унамуна» editio princeps такого важкого в палеографічному і філологічному відношенні тексту, як папірус №127 з колекції того ж музею, обширне «Введення в єгипетську філологію» – перша праця подібного роду, короткий нарис єгипетської граматики «Єгипетська мова», книга про писарів давнього Єгипту, також перше узагальнювальне дослідження на цю тему, і, нарешті, «Граматику новоєгипетської мови». У 1976 році вийшов в світ перший у вітчизняній літературі загальний нарис єгипетської релігії.

Зміст цих книг, так само як і численних статей, поміщених в різних збірках і журналах, виразно показує, що М. О. Коростовцеву тепер набагато ближче за проблему мови, текстології і історії письма давнього Єгипту, чим його соціально-економічна і політична історія, які в першу чергу привертали його в ранні роки наукової діяльності.

М. О. Коростовцеву було доручено очолити редакційну колегію тритомної «Історії стародавнього Сходу». Він брав активну участь в створенні іншої колективної праці – «Історії культури давнього Єгипту». У популярних журналах неодноразово з'являлися його статті, призначені для масового читача, що цікавиться культурною спадщиною минулих століть.

Коли в 1965 році помер академік В.

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні