Бібліографічні матеріали про Михайла Олександровича Коростовцева
1939
Декрет Мережі I в Наурі. – «Іст. Архів», М. , 1939. Т. 2, с. 239 – 287.
Підступи німецького фашизму в Палестині. – «Пропаганда і агітація», М. , 1939 №10, С. 45 – 49.
1940
Єгипет. – «Пропаганда і агітація», М. , 1940 №17, С. 52 – 55.
1941
З історії V династії в давньому Єгипті. – «Вісник стародавньої історії», М. , 1941 №1, С. 31 – 44.
Хетське царство. – В. У. Струве. Історія стародавнього Сходу, М. , 1941, с. 247 – 255.
1942
Вивчення історії стародавнього світу за 25 років
1945
Про фашистську фальсифікацію історії давнього Єгипту. – «Вчені записки МГУ», вип. 81, 1945, с. 45 – 54.
Пік наукової діяльності
Потім його направляють в тривале відрядження до Єгипту, спочатку кореспондентом ТАСС, а потім призначають офіціозним представником Академії наук. Службові завдання, особливо у важкі воєнні і перші післявоєнні роки, віднімали багато часу і сил. Але Михайло Олександрович все ж таки викроює годинник для занять наукою. Він пише ряд статей, опублікованих в 1947 році в «Бюлетені Єгипетського інституту» і «Бюлетені Французького Суспільства східної археології», в яке він був вибраний іноземним членом. У тематиці цих робіт, так само як і в темі докторської дисертації, виразно виявляється той, що виник у М. О. Коростовцева інтерес до проблем історії єгипетської мови і писемності, яким з часом він приділятиме всю більшу увагу.
Після повернення з Єгипту в 1947 році Михайлу Олександровичу не відразу вдається повернутися до наукової діяльності. Переважна більшість його праць створена за останні два десятиліття – термін вельми обмеженим особливо якщо прийняти до уваги, що число це наближається до ста і серед них є такі капітальні публікації і монографії, як повне коментоване видання відомого папірусу із зборів Державного музею образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна – «Пригоди Унамуна» editio princeps такого важкого в палеографічному і філологічному відношенні тексту, як папірус №127 з колекції того ж музею, обширне «Введення в єгипетську філологію» – перша праця подібного роду, короткий нарис єгипетської граматики «Єгипетська мова», книга про писарів давнього Єгипту, також перше узагальнювальне дослідження на цю тему, і, нарешті, «Граматику новоєгипетської мови». У 1976 році вийшов в світ перший у вітчизняній літературі загальний нарис єгипетської релігії.
Зміст цих книг, так само як і численних статей, поміщених в різних збірках і журналах, виразно показує, що М. О. Коростовцеву тепер набагато ближче за проблему мови, текстології і історії письма давнього Єгипту, чим його соціально-економічна і політична історія, які в першу чергу привертали його в ранні роки наукової діяльності.
М. О. Коростовцеву було доручено очолити редакційну колегію тритомної «Історії стародавнього Сходу». Він брав активну участь в створенні іншої колективної праці – «Історії культури давнього Єгипту». У популярних журналах неодноразово з'являлися його статті, призначені для масового читача, що цікавиться культурною спадщиною минулих століть.
Коли в 1965 році помер академік В.