Бібліотечно-бібліографічний менеджмент 55-61
Відвідування бібліотек
Члени комісії:
• знайомляться з організацією праці, організаційно-технологічною документацією і т. д. ;
• при цьому одночасно надають практичну і консультаційну допомогу співробітникам бібліотек;
Підведення підсумків обстеження бібліотек
«Підсумки» доводяться до відома завідуючих і колективів обстежених бібліотек, а також передаються до адміністративних структури для прийняття управлінських рішень.
61. Форми та етапи підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.
В системі очного керівництва велику роль відіграють заходи щодо підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів - курси, семінари, наради з обміну досвідом, виклики в обласну бібліотеку на групові та індивідуальні консультації та практикуми.
Форми підвищення кваліфікації6 семінари, ділові ігри, стажування, практикуми.
1. Серед колективних форм підвищення кваліфікації та перепідготовки бібліотекарів найбільше поширення отримали: ? наради; ? семінари; ? "круглі столи" бібліотекарів, які мають між собою багато спільного.
Нарада присвячується обговоренню виробничого питання, а "круглий стіл" - дискусії з якої-небудь актуальної бібліотечної проблеми.
Програма семінару більш різноманітна за тематикою і формами навчання.
Розрізняють такі види семінарів: ? територіальні; ? обласні; ? районні; ? міжрайонні; ? міські;
? для окремої категорії бібліотекарів.
Семінари можуть бути: ? епізодичними; ? періодичними (раз на місяць, раз на квартал)
Якщо програма семінару розрахована на всіх бібліотекарів, незалежно від їх кваліфікації, то для початківців працівників повинні проводитися додаткові заняття.
2. Більш високою формою підвищення кваліфікації є науково-практичні конференції. мета яких - глибоке вивчення бібліотечного досвіду, його теоретичне осмислення і вироблення практичних рекомендацій.
Колективними формами підвищення кваліфікації є:
? школи передового досвіду - форма практичного навчання бібліотекарів на базі кращих бібліотек;
? школи молодого бібліотекаря, розраховані на осіб, які не мають спеціальної бібліотечної освіти;
? університети бібліотечного працівника, розраховані на розширення, насамперед, теоретичних знань бібліотекарів.
Всі ці форми мають багато спільного у використанні різних методів теоретичного та практичного навчання.
Їх програми передбачають: ? лекції та доповіді як із загальноосвітніх, так і по спеціальним темам;
? виступи бібліотекарів з обміном досвідом роботи; ? огляди нової літератури з бібліотечної справи; ? практичні заняття; ? екскурсії до бібліотек.
В останні роки в практиці підготовки і перепідготовки бібліотекарів все активніше використовуються методи ситуаційного проблемного навчання: ? ділові та інноваційні ігри; ? тренінги; ? аналіз конкретних ситуацій бібліотечної практики; ? спрямовані на моделювання конкретних виробничих ситуацій.
3. Серед індивідуальних форм підвищення кваліфікації найбільшого поширення отримали:
? практикуми; ? стажування.
Практикуми організовуються для початківців працівників, які не мають бібліотечної освіти. Їх мета - познайомити початківця бібліотекаря з основами бібліотечної справи, дати йому мінімум необхідних практичних професіональних знань. Практикуми проводяться на базі кращих бібліотек.
Стажування проводяться