Бідність і багатство в наукових теоріях і сучасних дослідженнях

середнім у суспільстві. Проте, як і у випадку з бідністю, досить важко визначити конкретні межі, при перевищенні яких індивід чи домогосподарство можуть бути віднесені до категорії багатих. Визначення багатства за самооцінками породжує такі ж проблеми, як і при визначенні бідності за самооцінками. Частина респондентів з середнім рівнем достатку суб’єктивно вважатиме себе багатими, тоді як певна частка багатих з різних причин вважатиме себе бідними.

Так само, як і бідність, багатство може бути відкритим чи прихованим. Останнє, на нашу думку, зустрічається частіше. Багаті переважно не схильні афішувати свої статки, зокрема, з таких причин:

· приховування доходів від оподаткування;

· прагнення не потрапити в поле зору злочинців;

· нелегальне вивезення капіталів за кордон;

· традиції утаємничення скарбу тощо;

· приховування коштів, набутих кримінальним шляхом;

· запобігання заздрощів з боку менш забезпечених прошарків населення;

· небажання ототожнювати себе з класом „багатіїв”.

Наводимо деякі риси багатства, які потребують емпіричного підтвердження в умовах України:

· більшість багатих живе у містах;

· більшість багатих – чоловіки;

· багаті зазвичай мають краще здоров’я та більшу тривалість життя;

· багатство має сімейно-клановий характер.

Пропонуємо авторську систему ознак:

· високий рівень доходів, витрат;

· економічна незалежність;

· наявність і нагромадження різного роду соціальних переваг;

· надлишок та різноманітність (за складом) харчування;

· безперешкодне отримання бажаного рівня освіти (навіть незалежно від розумових здібностей);

· наявність нерухомості, власних транспортних засобів, різної побутової техніки, предметів розкоші тощо;

· висока суспільна, а часом і політична активність;

· можливість регулярно та високоякісно відпочивати, задовольняти культурні потреби;

· безперешкодний доступ до високоякісних медичних послуг;

· безкарне нехтування певними громадянськими обов’язками заради власних інтересів.

Природно, багатство має відносний аспект щодо країн, регіонів, поселень. Наприклад, український „середній клас” є багатим, якщо порівнювати стандарти його життя з стандартами більшості африканських країн, та бідним відносно представників середнього класу країнн Західної Європи і США. Людину, що отримує зарплату в $150 у Києві, вважатимуть багатою у депресивному українському селі.

Узагальнення наведених характеристик та відповідних наукових висновків дозволяє запропонувати авторську дефініцію: „Багатство – це понаддостатня наявність ресурсів, необхідних для забезпечення високих стандартів споживання, дотримання повноцінного, часом „розкішного” способу життя”.

Викладений матеріал щодо такої актуальної проблеми для України, як бідність – багатство, особливо за умов наростаючого матеріального розшарування, образно кажучи, „жиріючого багатства в період тотального зубожіння населення”, свідчить:

по-перше, у потрактуваннях понять „бідність” і „багатство” превалюють економічні аспекти над соціокультурними;

по-друге, ця проблема має міждисциплінарний характер, особливий наголос необхідно робити на її соціальний аспект;

по-третє, якщо говорити про соціологічний аспект, то варто звернути увагу на те, що не існує шкал соціологічного виміру рівня бідності

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні