Біхевіоризм

Скіннер назвав респондентними. Це реакції типу S. Вони складають певну частину репертуару поведінки, та лише ними не забезпечується адаптація в навколишньому середовищі повністю.

Реально процес пристосування базується на основі активних проб – впливу людини чи тварини на навколишній світ, де деякі з них можуть привести до корисного результату, який в силу цього закріплюється. Такі реакції, які не викликаються стимулами, а виділяються самим організмом, Скіннер назвав оперантними. Це реакція типу R1. Саме ці реакції переважають в адаптивній поведінці.

Активність тварини зводиться до системи випадкових сліпих хаотичних проб, деякі з яких виявляючись вірними, підкріплюється. Однак на справді, активність тварин не настільки сліпа, як її описує Скіннер.

На основі аналізу поведінки Скіннер сформував свою теорію научіння. Головним засобом формування нової поведінки виступає підкріплення, система заохочень та покарань. Вся процедура научіння у тварини отримала назву "послідовне наведення на потрібну реакцію". Раніше цей метод був відкритий відомим російським дресирувальником В. Л. Дуровим. Так, якщо позитивно підкріплюється якась дія індивіда, вона фіксується і в подальшому повторюється з легкістю та постійністю: якщо собаці, коли вона гавкає давати шматок ковбаси, то в подальшому вона буде гавкати просто так, щоб отримати ковбаску. Це добре знайомо дресирувальникам.

Дані, отримані при вивченні поведінки тварин, Скіннер переносив на людську поведінку. Так виник Скінерівський варіант програмованого навчання

В відповідності з його вимогами навчальний матеріал розбивається на дрібні кроки, кожен з яких є доступним для учнів; кожен крок негайно підкріплюється; в цих цілях використовується технічні засоби. Процес навчання індивідуалізується. При цьому не організується внутрішня пізнавальна діяльність учнів, і як наслідок навчання втрачає свою специфіку як усвідомлений процес.

Скіннер виключав внутрішній світ людини, її свідомість з поведінки і здійснював біхевіоризацію психіки.

Культура, література, живопис в розумінні Скіннера були «хитроумно придуманими підкріпленнями».

 Вирішенням соціальних проблем мала бути розроблена Скіннером технологія поведінки, що передбачала свідомий контроль одних людей над іншими. Оскільки свідомість людини, її наміри, бажання не брались до уваги, це був лише контроль за режимом підкріплень, що дозволяв маніпулювати людьми. Скіннер вважав, що людина – це раб обставин і з неї можна зліпити все, що завгодно (підкріплюючи певні реакції т. б. маніпулюючи нею)

В цілому, в США де виник біхевіоризм, він широко застосовувався в різних галузях соціальної практики, особливо при плануванні та проведенні профілактичних програм, спрямованих на зміну людей і формування поведінки пов'язаної із здоров'ям, розповсюдженням здорового способу життя, а також при лікуванні хвороб.

6. Теорія соціального на учіння А. Бандури - на самостійне опрацювання.

В 70 – х р. біхевіоризм представив свої концепції в новому світлі. Мова йде про теорію соціального на учіння А. Бандури. Ця теорія робить особливий наголос на тому, що безліч наших дій формуються під впливом соціального оточення. На думку Бандури і теоретиків соціального научіння, одна з головних причин, яка зробила нас такими, якими ми є, пов'язана з нашою схильністю наслідувати поведінку інших людей, з урахуванням того, наскільки благоприємними можуть бути результати такого наслідування для нас. Таким чином, на індивіда впливають

1 2 3 4 5

Схожі роботи