Білки, їх роль в діяльності організму. Раціональне меню

в організм надходить мало вітамінів групи В. В разі тривалого харчування самою тільки рослинною їжею в організмі виникає нестача вітаміну Від.

Сезонні коливання вмісту вітамінів у харчових продуктах необхідно враховувати, складаючи меню. У зимово-весняний період в овочах та фруктах зменшується кількість вітаміну С, в молочних продуктах та яйцях — вітамінів А та О. Крім того, навесні менший асортимент овочів та фруктів—джерел вітамінів С, Р та каротину (провітаміну А).

Порушення збалансованості поживних речовин у раціоні також при­зводить до вітамінної недостатності організму. Навіть у разі достат­нього щодо середньої норми споживання вітамінів, але тривалого де­фіциту повноцінних білків може виникати недостатність в організмі ба­гатьох вітамінів. Надмір у харчуванні вуглеводів, особливо за рахунок цукру та кондитерських виробів, може спричинити В і-гіповітаміноз. Тривалий дефіцит або надмір у харчуванні одного з вітамінів може по­рушити використання інших.

Підвищена потреба організму на вітаміни може спричинятися особ­ливостями праці, побуту, клімату, вагітністю, годуванням груддю. У цих випадках нормальний для звичайних умов вміст вітамінів в їжі виявляє­ться малим. В умовах дуже холодного клімату потреба у вітамінах підвищується на ЗО—50%. Забезпечення потреби організму у вітамінах Здійснюється за рахунок різноманітного харчування та

приготування їжі, пов'я­заного з мінімальними втратами їх у процесі кулінарної обробки про­дуктів харчування.

Неправильне збері­гання та кулінарна об­робка продуктів призво­дять до значних втрат вітамінів, особливо С, А, Ві та каротину. Так, внаслідок теплової кулі­нарної обробки втрати становлять у середньому 20 % для вітамінів Вг та РР, ЗО % для В,, Вб, А та каротину і 50 % для вітаміну С.

Добову потребу в основних вітамінах на­ведено в табл

2.

Мінеральні речовини підтримують кислотно-лужну рівновагу в ор­ганізмі. Залежно від їх вмісту в організмі та продуктах харчування вони поділяються на макро- і мікроелементи. До макроелементів на­лежать кальцій, фосфор, магній, калій, нагрій, хлор та сірка. Мікро­елементи містяться в організмі і в продуктах в дуже малих кількос-

3. Орієнтовний добовий набір продуктів, г, для харчування осіб похилого віку

4 Орієнтовний добовий набір продуктів, г, для харчування дітей та підлітків 

тях. До них належать залізо, мідь, марганець, цинк, кобальт, йод, фтор, хром, молібден, ванадій, нікель, стронцій, кремній, селен. Значення мі­неральних речовин багатогранне. Мінеральні речовини їжі мають пере­важно лужний (кальцій, магній, натрій, калій) або кислотний (фосфор, сірка, хлор) вплив на організм. Залежно від мінерального складу деякі продукти (молочні, овочі, фрукти, ягоди) спричиняють лужні зрушен­ня, інші (м'ясо, риба, яйця, хліб, крупи) — кислотні. Мінеральні речо­вини — незамінна складова їжі, а їх тривала нестача або надмір у хар­чуванні призводять до порушення обміну речовин.

Неправильна кулінарна обробка продуктів харчування знижує вміст мінеральних речовин у них. Так, внаслідок тривалого варіння обчищених овочів до 20—30 % мінеральних солей переходить у відвар, мінеральні речовини втрачаються і в разі неправильного розморожування м'яса та риби. Тому не слід довго вимочувати продукти або виливати овочеві відвари (їх треба використовувати для приготування супів). Мінераль­ний склад їжі краще зберігається в разі варіння на парі, а також ва­ріння овочів у шкірочці з наступним обчищенням.

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні