Біографія і творча спадщина історика Олександра Матвійовича Лазаревського
За своїм змістом та інформаційними можливостями подібна до попередньої інша археографічна публікація О. Лазаревського "Акты по истории монастырского землевладения в Малороссии (1636–1730 гг. )". У передмові вчений зупинився на історії накопичення монастирями своїх земельних маєтностей, підкресливши, що вони прохали буквально кожного наступного гетьмана видати їм черговий універсал з підтвердженням їх прав на маєтності, але в ці документи попередньо самовільно вписували нові землі. Окрім того, монастирі часто розширювали свої маєтності за рахунок скупівлі та "займанщини". Захоплюючи вільні землі, ченці нерідко викликали обурення й протидію з боку жителів містечок та сіл. Тут О. Лазаревський також коротко виклав зміст документів, які увійшли до збірки, наголосивши, що вони "представляют немало любопытных фактов из истории монастырского землевладения". В археографічній легенді вчений також зазначив, що всі документи передруковані ним з копій, які зберігаються в його особистому архіві. Джерела, які увійшли до публікації, були розбиті О. Лазаревським на п`ять окремих розділів (рубрик) і розміщені в кожному з них за хронологічним принципом. Заголовки до них складені автором публікації, ним також було подано пояснення та коментарі до всіх документів. Перший розділ склали 8 поземельних актів, які стосувалися Батуринського Крупецького монастиря за 1636–1668 рр. Серед низ 3 універсали Б. Хмельницького, за якими підтверджувалися права монастиря на маєтності та жалувалися нові землі, а також універсали аналогічного змісту гетьманів І. Виговського, Ю. Хмельницького та І. Брюховецького, підтверджувальна грамота Ю. Оссолінського та лист полковника Г
У цілому, на наш погляд, значення опублікованих О. М. Лазаревським актових джерел з історії світського та монастирського землеволодіння в Лівобережній Україні XVII–початку XVIII ст. полягає в тому, що вони дають можливість з`ясувати окремі правові аспекти, на яких вони базувалися, а також охарактеризувати окремі аспекти, на яких базувався суспільно-економічний устрій