Біохімічна характеристика розтренованості, тренованості та перетренованості

структур. Кумулятивний тренувальний ефект виникає як результат послідовного підсумовування слідів багатьох навантажень або великого числа термінових і відставлених ефектів. У кумулятивному тренувальному ефекті втілюються біохімічні зміни, пов'язані з посиленням синтезу нуклеїнових кислот і білків, спостережувані протягом тривалого періоду тренування. Кумулятивний тренувальний ефект виражається в приросту показників працездатності й поліпшенні спортивних результатів.  

3. Закономірності розвитку біохімічної адаптації й принципи тренування

Розвиток адаптації під впливом тренування із всі зростаючими фізичними навантаженнями описується добре відомої в біології залежністю "доза - ефект". Невеликі фізичні навантаження, які ще не досягають граничної величини стимулу, достатньої для збудження адаптаційних змін в організмі, не будуть стимулювати розвиток тренуємої функції й тому ставляться звичайно до категорії неефективних навантажень. Для забезпечення вираженого приросту тренуємої функції під впливом певного виду фізичного навантаження її величина повинна перевищувати граничне значення. Дотримання цієї вимоги з метою розвитку необхідних адаптаційних змін під впливом навантажень привело до появи принципу зверхобтяження в теорії спортивного тренування. Відповідно до цього принципу, виражені адаптаційні зміни під впливом тренування відбудуться лише в тому випадку, якщо обсяг й інтенсивність навантаження будуть у достатньому ступені обтяжувати тренуємую функцію й спонукувати неї до розвитку.

Підвищена інтенсивність функціонування провідних систем й окремих органів при тренуванні створює необхідний стимул для прискорення процесів енергетичного обміну й посилення синтезу нуклеїнових кислот і білків, що утворять ці органи й системи, і приводить із часом до розвитку необхідних структурних і функціональних перебудов в організмі

Існування граничного значення навантаження й самого феномена зверхобтяження в процесі тренування пов'язане з тією обставиною, що розвиток адаптаційних змін в організмі у відповідь на будь-яке нове й досить сильний вплив забезпечується двома різними функціональними системами: по-перше, системою внутрішньоклітинного енергетичного обміну й пов'язаних з ним функцій вегетативного обслуговування, які специфічно реагують на даний вид впливу, строго пропорційно його силі; по-друге, гормональними симпато-адреналовою і гіпофізарно-андренокортикальною системами, які неспецифічно реагують у відповідь на всілякі подразники й включаються в дію лише тоді, коли сила цих подразників перевищує певний граничний рівень. Така неспецифічна реакція на досить сильний подразник одержала назву "синдром стресу", а подразники, які викликають таку реакцію, звичайно позначаються як стрес-фактори й стресори. У ролі стресора, що діє в процесі тренування, можуть виступати не тільки фізичні навантаження, але й інші зовнішні фактори: біокліматичні, фармакологічні, психогенні, соціальні й т. п.

Виникнення загального адаптаційного синдрому у відповідь на застосовувані в тренуванні фізичні навантаження веде до збудження важливих вегетативних центрів й, як наслідок, - до збудження симпато-адреналової і гіпофізарно-адренокортикальної систем. У результаті посилення такого роду гормональної активності в крові й тканинах підвищується концентрація катехоламінів і глюкокортикоїдов. Обидва ці гормональні фактори мають широкий діапазон дії, зокрема сприяють мобілізації енергетичних і пластичних ресурсів організму. Таким чином, фізичне навантаження, що досягає стресового рівня, викликає в організмі генералізовану реакцію мобілізації, що полегшує виникнення необхідних адаптаційних змін у тренуємих функціях.

Як показують результати проведених досліджень, граничне навантаження, достатня для активації симпато-адреналової і гіпофізарно-адренокортикальної систем, становить близько 50-60 % індивідуального МСК. Це означає, що для того щоб викликати прогресуючі адаптаційні зміни в організмі, величина застосовуваної в процесі тренування навантаження не повинна бути нижче значень ПАНО.

Коли величина застосовуваного навантаження перевищить граничне значення, будь-яка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні