Біоіндикація якості води
Для біоіндикації обирають ті види, що мають відносно вузьку «спеціалізацію», тобто живуть у досить неширокому діапазоні умов середовища. Проте, і еврибіонти подекуди виступають у ролі біоіндикаторів. Так, масовий розвиток цих видів у водоймах, що вважалися чистими, є свідченням їхнього забруднення. Як вже зазначалося, оцінка екологічного стану водойми з використанням біоіндикаторів зазвичай дає ціннішу інформацію, ніж визначення ступеню забруднення спеціальними приладами (гідрохімічний аналіз), оскільки біоіндикатори реагують на загальний комплекс забруднювачів або змін зовнішніх умов.
Процес відбору біоіндикаторів є складним завданням. Найважливішими вимогами до біоіндикаторів є:
1) наявність у локальній екосистемі комплексу видів- індикаторів (значне таксономічне та екологічне різноманіття);
2) висока екологічна точність реакції біоіндикатора на зміну фактору середовища, який індикується;
3) відносно висока чисельність виду-індикатора;
4) широке розповсюдження у екосистемі;
5) простота у визначенні таксономічної приналежності;
6) наявність інформації про екологію виду.
Як біоіндикатори можна використовувати значну кількість груп організмів, однак при цьому дуже важливо, аби метод був відносно малозатратним і швидким. А у разі, коли дослідження проводять громадські екологічні організації, волонтери природоохоронного руху чи школярі — не вимагав значної наукової підготовки. З цього погляду найбільш розробленою є методика оцінки якості води за допомогою досить великих і помітних організмів, що населяють дно водойми (макрозообен- тос )
Особливості біоіндикації у водоймах різного типу
Процедура біоіндикації для природних водних екосистем різних типів має свої особливості. Життя у водоймі залежить від комплексу факторів, серед яких виділяють абіотичні, біотичні та антропогенні (антропічні). Абіотичні фактори віддзеркалюють фізичні та хімічні властивості води: концентрація кисню, розчиненого в ній, її прозорість та здатність пропускати сонячне світло для забезпечення фотосинтезу, температура, солоність та жорсткість, наявність доступної органічної речовини та біогенних елементів. Специфіку живого населення водойми визначають також динаміка водних мас, швидкість течії, характер донних відкладів, тощо. Біотичні фактори формуються в результаті впливу водних організмів на середовище (наприклад, насичення киснем води внаслідок фотосинтезу водних рослин) або один на одного (симбіоз, паразитизм, хижацтво). Антропогенні чинники визначаються характером впливу людини та її діяльності на водні екосистеми. До тих із них, що у XX ст. набули надзвичайно великого впливу на водні