Богдан-Ігор Антонич
Шаблями пройденими повертаю дні
Природи в мряковіння й первнів перші шуми:
Мов Божий стовп, стоїть мільйоннолітня ніч,
В прадавньому хаосі землі й води всуміш.
У збірці «Книга Лева» поет звертається до фольклорних легенд, біблійних та історичних оповідань, міфів про походження стихій, світил, землі й усього сущого, Крім того митець використовує мотиви античності (єгипетської, індійської, грецької) й «поганської» міфології слов’ян:
. . . Земля, немов народжена ні з чого вперше,
виточується з-поза гір хаосу мрячних.
Хрещу новим найменням кожен квіт найменьший
І кожен убиваю назвою небачно.
… … …
Бо тільки наглий захват зможе суть розкрити,
Ввести в сполуку нас, в містичну єдність з світом
Зітхає небо, до хреста землі прибите,
І стигма сонця на моїй долоні світить.
Поет особливо цікавився так званими дописемними культурами. Писати вірші – це означало для нього займатися міфотворення, порушуючи філософськи, релігійні чи космічні проблеми. В збірці віршів Антонича «Зелена Євангелія» чимало рядків, у яких поет порівнює себе з тваринним і рослинним світом рідного краю: «Антонич теж звіря сумне і кучеряве. . . », «росте Антонич і росте трава», «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях. . . ». В поезії «До гордої рослини, цебто до самого себе» автор пише:
Мов мідь живу, наснажує рослини
електрика зеленої землі,
але і ти – рослино горда, що
співаєш це, не знаючи пощо,
колись, мов пень, подолана від тлі,
покотилися землі на груди сині.
Він переконаний, що людина-плоть від плоті природи, вічної, мінливої, неперевершеної у своїй мудрості і красі. Природа дає життя і рослинам, і тваринам, і людям, з неї вони виростають і до неї повертаються, завершивши свій зелений шлях. Б. -І. Антонич змальовує природу й людину в єдності, взаємозалежності. Його поетична свідомість органічно злилася з природою і це знаходить свій вияв у художньому ладі творів. Автор і в минулому і в сучасному бачить себе і весь рід людський як маленький атом землі, природи:
Овес, метелики і присяги коханців
Весна закрутить хмільно веретена травня
Лисиці, куні і дівчата